Тікток взагалі така дивна соцмережа, інколи алгоритми починають без причини приносити тобі такі речі, які ти, здається, ніяк не наближала. Зараз він мені постійно пропонує відоси про напади собак, і я знаю як люди не люблять ці дискусії, але ну шо я можу зробити. Одне з відео, що попалося - люди запросили в гості подругу, яка боїться собак. І вони щось на кухні там готуються до вечері й собака починає сильно лаяти на цю людину, і стає в таку стойку вже агресивну. А вона чи то посуд мила чи щось таке й з нею стається жахлива істерика, просто типу її трясе й плаче. Господарі в цей час це знімають та сміються. І в коментах більшість пише про те "от собаки завжди відчувають погану людину". І от я уже на тій стадії, коли сил більше немає ніхуя пояснювати. Сподіваюсь, що люди, які думають, що їх собака почуяла "погану людину" на вас там павук впаде, змія виповзе, в ліфті застрягнете чи хз чого ви там боїтеся. Не можу пригадати скільки разів мене запрошували в гості, а я завжди попереджаю, що я просто ну пиздець як боюся мене паралізує нахуй. І жодного разу господарі не йшли назустріч. Якось ми сиділи на кухні й велика собака поклала мені голову на коліно і коли я намагалася поворхнуттся вона починала гирчати. Я кажу господарям будь ласка я вас дуже прошу чи можна щось зробити мені просто дуже дуже страшно. А шо не так? Собака у себе вдома. Я коротше сиділа дві години у фрізі, не могла поворхнуттся, зі сльозами на очах, мені взагалі було не в кайф там знаходитися, ти просто сидиш в напрузі й не можеш рухатися. Більше ми з тими людьми ніколи не бачилися, а до цього ніби прям здружилися. Якщо що я не їбанута, у мене немає більше таких страхів, я чомусь без невідомої причини впадаю в паніку тільки від собак. Особливо коли вони гавкають чи гарчать. А собаки мене терпіти не можуть якщо що. З роками ставало трошки краще, я дійсно намагалася це якось перемогти, але ну воно не перемагається. Так що більше я в гості до людей з собаками не ходжу, бо а) дискомфорт для тварини, б) дискомфорт для мене, в) дискомфорт для власника бо я буду просити якось мені допомогти. Але оце коли ти просто залишаєшся сльозами а над тобою сміються це було завжди так принизливо. Зате я блять павуків не боюся хз, чт темряви, чи зачинених просторів, чи привидів не знаю. Навіщо так робити, запрошувати й потім зневажати