MYRONIUK PRO BUSINESS | Як і обіцяв повертаюся. По-перше, був здивований, що кількість занепад...

Як і обіцяв повертаюся. По-перше, був здивований, що кількість занепаду через надмірні півоти так переважає 😳Але це дійсно часта проблема. Тож розповдаю про обидві і що з цим усім робити:Бізнес помирає, бо ми вічно все змінюємоБізнес помирає, бо ми нічого не змінюємо У бізнесі є дві крайності.І обидві однаково небезпечні.Перша — вічний рух.Стало некомфортно — півот.Не летить — новий продукт.Хаос — назвемо це стратегією.Додають усе, окрім головного:фокусу, дисципліни, доведення до результату.Плутають рух із прогресом.Зайнятість — із ростом.Привіт, вигорання!«Наш бізнес помирає, бо ми вічно все змінюємо»«Наш бізнес помирає, бо ми нічого не змінюємо» Більшість бізнесів ламаються не через кризу (що б ми так вже не називали).А через залежність від «нового» і втечу від відповідальності та системності.Стало некомфортно — півот.Не летить з першого разу — запускай новий продукт.Хаос — хай буде, назвемо це інноваційною стратегією.У цей коктейль додається усе, окрім головного:фокусу, дисципліни, системи та доведення до результату.Серед яскравих симптомів — плутаємо рух із прогресом, а зайнятість — із ростом.Вигорання радісно горить синім вогнем, подекуди це стає навіть модно. Такі бізнеси підводить не стратегія інновацій, а відсутність системи та наполегливості довести щось до кінця.Звісно є і зворотня сторона медалі — ті бізнеси, які ламаються не тому, що бігають, а тому, що роками стоять.Ринок змінився — «перетерпимо»Продажі падають — «це сезонне»Клієнти відмовляються — «значить це не наш клієнт, нашим це точно сподобається»Вони тримаються за процеси, які давно не дають результату.Захищають рішення, які працювали колись — але не зараз.Плутають стабільність із застоєм.Життя минулим — з вірністю стратегії.Терпіння — з мудрістю.Вигорання, до речі, тут теж горить шалено.Ці компанії підводить не те, що світ змінився, а те, що у новому світі вони — зі старою стратегією. Ок, скажете ви, і як же тоді рости і процвітати? По-перше, видихнути і знизити рівень пафосу, «іксів» та усього цього «високого». Справа в тому, що робочий варіант виглядає зовсім не героїчно.Без різких рухів. Без істерики. Без сліпої віри в «ще трохи — і полетить» чи зміну мислення та месію-наставника.По-друге, відходимо від крайнощів: не тікаємо у нове, але й не тримаємося за старе з упертістю музейного експоната.Далі — простий алгоритм: аналіз, пошук та система.У кожного рішення є термін дії. Коли ви маєте переглядати стратегію (свої рішення)? До речі, це означає, ми нічого «не покращуємо» до цього моменту, навіть якщо прийшла «нова геніальна ідея». Регулярно дивимося на ключові цифри бізнесу (так, без них ніяк). Цифри вам скажуть одне з двох:А) Все ок! Клас, але ми точно сідаємо курити бамбук, бо потім бамбук куритиме нас. На справді саме зараз починається цікава робота — масштабуємо все те, що працюєБ) Не ок! Значить міняємо: покращуємо чи запускаємо щось нове. Але одразу ставимо дедлайн (див пункт 1). Якщо до цієї дати результату немає — закриваємо.І повторюємо так вічно. Аналізуємо, покращуємо, змінюємо чи вбиваємо. Не відволікаємося на «нові трендові геніальні нові ідеї» чи мудрих «гуру сучасності». Бо є база і без неї ніяк. Але вона зовсім не сексі, тому робити її доведеться вам саменьким своїми ручками. І так, успіх приходить не від ще однієї фінальної ідеї, а від реалізованої. Тієї, яку довели до кінця. Ось тут даю покроковий алгоритм, як не злетіти у крайність. Зберігайhttps://tr.ee/kGSL4FOW_b