Мир за будь-яку ціну? Ми побачили, скільки прихильників цього "плану" Гончаренка в суботу. На мітинг "за мир" (насправді — за капітуляцію) на Майдан вийшло щось близько 3–5 людей. Перед цим протягом тижня різні боти, різні говорящі голови і просто корисні ідіоти розпиляли по соцмережах (особливо в Тредс) заклики вийти на Майдан вимагати у влади миру. Ніхто із крикунів на Майдан не вийшов. Авжеж — у них інша робота, інші завдання (та й не за те їм платять).

Правда і в тому, що ті, хто виступає за подачки росії (а такі, безумовно, є), — пласт далекий від пасіонарності, пасивний і байдужий до дії як такої. Їхнє ставлення до того, що відбувається в державі: "Ви там самі, а я в сторонці постою". Їхнє ставлення до протидії агресії ворога: "Ви там самі, а я в сторонці постою". Їхнє ставлення до своїх же вимог ідентичне: "Ви там самі, а я в сторонці постою".

Фізична дестабілізація за допомогою цього пласту населення малоймовірна. Втім, вони здатні робити великі "хвилі" в соцмережах. Вони найбільш голосні, їхні вимоги "мають бути почуті" попри все, і вони — теж електорат, на чиєму полі завжди будуть пастися різні політичні шарлатани.