ГОЛОБУЦЬКИЙ | Продовження)==США, судячи з анонсованої відсутності в Лондоні Віткоффа...

(Продовження)==США, судячи з анонсованої відсутності в Лондоні Віткоффа і Рубіо, також не очікує, що щось радикальне буде погоджено. Тому від Трампа буде хіба Келлоґ – який, за всіма оцінками, «втратив в плив і вагу в Білому домі». Отже, їде як спостерігач, а не як підписант чи голос Трампа. Тим більше, як я вже неодноразово зазначав, в тому ж питанні санкцій щодо Росії від США практично нічого не залежить – бо основний тиск чинить Європа. Те саме із замороженими активами: вони так само в Європі здебільшого. А за Брюссель Трамп нічого вирішувати і обіцяти не може, навіть враховуючи такі його важелі як тарифи на європейський імпорт. А от близький до Трампа Венс якраз напередодні зробив жорстку пропозицію Індії – яка, фактично, дублює «рідкісноземельний ультиматум» нам. «Ми хочемо допомогти Індії в освоєнні її власних значних природних ресурсів, включаючи шельфові запаси природного газу і критично важливі корисні копалини. Ми маємо і можливості, і бажання допомогти». Оригінальний крок. Це спосіб сказати Україні "нам не так вже й потрібна угода про ваші копалини, то чиста благодійність, так-то ми розраховуємо на значно більші обсяги безпечного видобутку в Індії, тому погоджуйтесь на все"? Але, з іншого боку, без жодних гарантій, без жодної допомоги і захисту для України з боку США за всі вимоги, які вони закладають в угоду, оце - прекрасний привід сказати "ой, це надто щедра благодійність з вашого боку, Україна не може таке прийняти, це буде зловживання вашою безмежною добротою".І як результат – додатковий привід Трампу дистанціюватись від наших проблем і нашої війни. В цілому, Росія теж не демонструє ні готовності до компромісів, ні бажання припиняти вогонь. І по факту, якщо проаналізувати не заголовки, а слова Пєскова, ніхто і не пропонував прямі двосторонні переговори. --«При бажанні і відкритості української сторони, напевно, повинні бути вжиті якісь кроки для того, щоб юридично розчистити ці перепони на шляху таких контактів, якщо є така готовність. ...Путін неодноразово говорив про свою готовність вирішувати питання шляхом переговорів».--Оці «кроки» - це, очевидно, не тільки про скасування постанови РНБО про заборону перемовин, але й про заміну головного перемовника – тобто, про вибори іншого, прийнятного для Путіна президента. Ймовірно, в цю фразу закладено ще багато вимог і претензій. Але жодних пропозиції двосторонніх переговорів, як бачимо. По факту це повторення все тих же претензій («Путін неодноразово говорив»), але в іншому формулюванні. Повертаючись до можливої ролі США, Трамп міг би спробувати відібрати в України Крим і подарувати Путіну визнання де-юре анексії. Якби не позиція більшості американців, які однозначно на боці України і проти Росії. Віддати Росії контроль над ЗАЕС? Без всіх інших пунктів це безсенсово. Пообіцяти спільні бізнес-проєкти в Росії? По-перше, насправді РФ – це доволі скромний ринок. По-друге, без правового забезпечення (всі історії з конфіскацією активів «недружніх» бізнесів, підприємців і держав). По-третє, без узгодження з Європою і з протистоянням з Сі в цих «спільних бізнес-проєктів» просто не буде ринків збуту. Везти до США? Так в Америці є свої виробники. Отже, в підсумку, в Лондоні зустріч використають, найпевніше, для позначення своїх позиції Старою Європою. А не для радикальних ультиматумів Україні. Та й Путін поки реально не зробив жодних порухів, які можна би було трактувати як готовність бодай до попереднього етапу початку бодай тимчасового припинення війни.