Вчора був якийсь фантастичний день... ​Все розпочалось з того, що я збиралась на відкриття дуже натхненного місця — тиру, який вчора офіційно відкрили.​Ідучи вулицею, почула своє ім'я і зупинилась, аби зрозуміти, хто мене кличе. Це була Ісабель Меркулова, чудова акторка театру Лесі, з голосом якої я познайомилась під час вистав, адаптованих для незрячих. Це була дуже коротка зустріч, але гарна нагода познайомитися ближче. Рада була бачити! Несподіване — воно завжди прекрасне.​Опісля — наша файна львівська маршрутка, і от я вже там... Це стрільбище, яке створили Іван та Лариса. Вони — моя безмежна любов; люди, які довкола себе збирають такииих людей! Це було не просто відкриття: наче велика родина зібралась. Стільки знайомих я точно не очікувала зустріти. Мої найкращі, дякую за той затишок, котрий вчора панував у вашому (і нашому) місці натхнення. 🏹Вітаю з відкриттям! Хай цей простір несе багато щасливих моментів. Люблю.​Ввечері вирішили з Басьою зайти в наш улюблений заклад. Захотілося бабл-ті, а з яким смаком, як гадаєте? 🧋Там моя улюблена бариста Іринка створила смачнющі напої. Було багато гарних слів та обіймів. Дякую, Іро, мені завжди хочеться до вас повертатись, бо тут робота робиться з любов'ю.​От так іноді випадкові зустрічі, люди та ситуації можуть дарувати так багато тепла. А ту любов можна відчувати і віддавати у дуже різний спосіб.​Дякую всім, хто зараз поруч, мені це дуже важливо. ❤️​А які схожі миті згадуються вам?