16 грудня виповнюється 118 років з дня народження Ректора ХАІ у 1941-1945 роках Анатолія Петровича Єрьоменко (1906-1970).Родом зі Старого Мерчику, що у Валківському районі Харківщини. До 14 років - у школі, а далі - розсильний при конторі, помічник машиніста парової турбіни, підручний токаря. Надзвичайно здатний, допитливий хлопець у січні 1925 року був відряджений до Харкова на навчання, де став студентом авіаційної спеціальності технічного факультету ХТІ. Навесні 1930 року – з моменту створення ХАІ – студент Літакобудівного факультету. Студентом брав участь у проєктуванні літаків ХАІ-1 та ХАІ-2, де на талановитого молодого конструктора звернув увагу академік Г. Ф. Проскура. Життєвий шлях Анатолія Єрьоменко – окрема тема. Від студента ХАІ, до Ректора, а потім до Міністра легкої промисловості України та заступника Голови Ради Міністрів.Але сьогодні не про це. Єрьоменко випало бути ректором у воєнні роки. Бомби, обстріли, наступ ворога на Харків, евакуація, повернення, руїни, відновлення. Слова, які колись були просто главою у підручнику історії, сьогодні сприймаються геть по-іншому. В евакуації був один знаковий епізод. Його згадав тодішній лідер профспілки студентів ХАІ Микола Артеменко. У 1942 році була спроба приєднати ХАІ до казанського авіаційного. В їдальні з’явилася табличка «Студентам, викладачам та співробітникам ХАІ обіди не відпускаються». Сьогодні про таке кажуть «рейдерське захоплення». Ректор Єрьоменко пішов до керівництва, де засідав ініціатор «приєднання» замнаркома О.Кузнєцов і «в лоб» спитав: «Ви, що не вірите в перемогу над фашизмом?». Кузнєцов почервонів і попросив не ставити йому таких питань. А Єрьоменко продовжив: «А нащо тоді було везти ХАІ за 1000 км, щоб його тут знищити? Коли Харків звільнять, хто туди повернеться?» Питання більше не порушувалося. Весною 1944 року ХАІ повернувся до Харкова.Людині, яка разом з ХАІ пережила війну, яка зберегла і ХАІ, і його колектив та власним прикладом показала нащадкам, що таке бути справжнім хайовцем – наш низький уклін. З Днем народження, Анатолій Петрович! П’ятий ректор ХАІ. Від ДРУГОГО ВОЄННОГО ПОКОЛІННЯ ХАІ – ДЯКУЄМО.