Telegram statistics channel - @aerorozvidka

🎓Розвиток військової освіти в Україні давно є критично важливим питанням. Застарілі програми, інерційні підходи до підготовки кадрів, розрив між тим, чому навчають, і тим, із чим військові стикаються на практиці, — усе це напряму впливає на боєздатність. ГО «Аеророзвідка» системно працює над удосконаленням військової підготовки у своєму сегменті — через навчання роботи з інформаційними системами, розвиток ситуаційної обізнаності та підготовку інструкторів✅ Але технологічні оновлення — лише частина значно ширшої проблеми.Показовим є й відсутність управлінських рішень: зокрема досі не призначено керівника Департаменту військової освіти Міністерства оборони❌ Ігнорування цієї посади — це індикатор того, в якому стані перебуває увага до підготовки військових кадрів. Без відповідального центру ухвалення рішень будь-яка реформа ризикує залишитися набором декларацій.Наскільки глибокими є проблеми в цій сфері, трагічно продемонструвала нещодавня історія в одному з військових вишів, де першокурсник звів рахунки з життям, а згодом спливли факти знущань з курсантів. Можна нескінченно змінювати програми, наповнювати курси сучасними знаннями й методиками. Але коли сама основа навчального процесу деформована, знання не працюють. У середовищі страху й приниження не формується мотивація, не закладається відповідальність, не з’являються лідери.ГО «Аеророзвідка» продовжує роботу над підвищенням якості військової освіти у технологічному вимірі — і ми бачимо реальні результати. Водночас ми чітко усвідомлюємо: жодні інформаційні системи й найкращі рішення не замінять комплексної реформи військової освіти. Без неї навіть найсучасніші технології не дадуть очікуваного ефекту.Сильна армія починається з людей. А людей формує система. І вона ж може ламати їх. Останнього в сучасному війську не має бути.

Рік почався з нових призначень на керівні посади, у томи числі — й військові. А разом з цим анонсували технологічні плани. 📝Журналісти AIN проаналізувати очікування від нових міністрів, а також від оборонних цифрових продуктів. Думками поділився й Ярослав Гончар, голова ГО «Аеророзвідка». Зокрема він зазначив, що технології — важливі, але вони не можуть підмінити ані людей, ані процеси, ані довгу підготовку військових лідерів, які здатні якісно застосовувати інновації.💬«Поки я не бачу конкретного плану. На сьогодні це радше набір формулювань, ніж цілісне бачення. Ми знову чуємо загальні фрази. А суспільство чекає якогось прориву, дива. І от зараз йому це пропонують: технологічне рішення, яке змінить все. Але це — одна з найнебезпечніших ілюзій. Те, що зараз війна значною мірою ведеться дронами, не означає, що дрони можуть замінити людей. Території утримують і відвойовують люди», — сказав пан Гончар. 🔗Ще більше думок і коментарів — у матеріалі за посиланням: https://ain.ua/2026/01/12/sliax-fedorova-do-ministerstva-oboroni/

росія цілеспрямовано б’є не лише по енергетиці й цивільних об’єктах. Під прицілом — українська оборонна промисловість. Виробництва, які забезпечують фронт, дедалі частіше стають мішенню для ракетних і дронових атак.🏭Про масштаби пошкоджень відкрито говорити складно — з міркувань безпеки. Але відомо, що десятки підприємств уже зазнали ударів. Це змінює саму логіку роботи оборонних компаній: розосередження виробництва, укріплення об’єктів, перебудова логістики, робота з постійним урахуванням ризику втрати інфраструктури.Ключовий виклик сьогодні — не лише втримати виробничі процеси під час атак, а й забезпечити їх швидке відновлення✅ Саме від цього залежить стабільність постачань на передову й загальна стійкість оборонного сектору в умовах війни.Про те, як українські виробництва адаптуються до цих загроз і що насправді означає «захищене виробництво» у воєнний час, своїм досвідом поділився представник ГО «Аеророзвідка», заступник директора однієї з оборонних компаній Антон.🔗Читайте матеріал за лінком: https://www.arsenal.eu/p/how-ukrainian-miltech-recovers-from-russian-attacks

Є люди, які вміють почати розмову так, що її хочеться продовжити. Які легко знаходять спільну мову з будь-ким, не бояться першого кроку й бачать можливості там, де інші бачать лише складні обставини. Якщо це про вас — ласкаво просимо🫶 «Аеророзвідка» шукає фандрейзинг-менеджера/ку — людину, яка вміє будувати партнерства й знаходити можливості, щоб перетворити ідеї на реальні проєкти💪📌Основні обов’язки▪️Розробка та впровадження фандрейзингової стратегії▪️Ідентифікація та залучення нових джерел фінансування, включаючи гранти, корпоративних донорів, приватних осіб та міжнародні організації.▪️Пошук відповідних грантових можливостей.▪️Підготовка грантових заявок та пропозицій.▪️Організація зустрічей, презентацій та інших заходів для залучення фінансування.▪️Співпраця з командою комунікацій.📌Вимоги до кандидата/-ки▪️Вища освіта у сфері маркетингу, менеджменту, соціальних наук або іншій релевантній галузі.▪️Досвід роботи у фандрейзингу, особливо у неурядових організаціях.▪️Глибоке розуміння фандрейзингових стратегій та інструментів.▪️Досвід написання грантових заявок та роботи з грантодавцями.▪️Успішний досвід залучення великих сум фінансування.📌Умови роботи▪️Конкурентна заробітна плата, що відповідає досвіду та кваліфікації кандидата.▪️Можливість отримання бонусів за досягнення встановлених фінансових цілей.▪️Повна зайнятість з гнучким графіком роботи.▪️Офіс у м. Києві з можливістю частково віддаленої роботи; відрядження. 🔗Деталі тут: https://jobs.dou.ua/companies/go-aerorozvidka/vacancies/289207/?from=list_hot

✈Навіть один рік війни змінює індустрію. У 2025-му український miltech остаточно вийшов із фази «швидких рішень» — і почав дорослішати💪 Водночас стало зрозуміло й інше: майбутнє не за «чарівною» спеціалізацією, а за командами, де поєднуються інженерія, софт, AI, електроніка і розуміння реального поля бою🤝 💻Журналісти DOU зібрали думки експертів щодо того, які висновки приніс 2025 рік для українського deftech, чому екосистемний підхід став критично важливим і з якими викликами індустрія заходить у 2026-й. Міркуваннями поділилися й представники Аеророзвідки. 💬Сергій Купрієнко, СЕО Swarmer, член ГО «Аеророзвідка»: «Бойова практика показала модель «один дрон — один оператор» не працює, а робота під впливом РЕБ — тепер вихідна умова. Фокус змістився з точкових рішень на платформні підходи, здатні координувати групи автономних систем».💬Руслан Прилипко, керівник напряму C2IS ГО «Аеророзвідка»:«Сьогодні виділити одну ключову інженерну спеціалізацію неможливо. Для створення дронів потрібні фахівці з механіки, електроніки, програмування, штучного інтелекту. Усі ці компетенції однаково важливі. Індустрія тримається на поєднанні різних компетенцій». 💬Ярослав Нижник, керівник напряму «Роботизовані системи» ГО «Аеророзвідка»:«За цей рік український deftech став помітно зрілішим. Продукти знаходять свої ніші. Навколо них формується екосистема. Окремі рішення починають працювати разом як єдина система. Проєкт UA Drone ID — один із таких прикладів. Він розвивається як системне рішення. І усе ширше використовується, інтегрується з іншими системами й реально працює у військах». 📃Читайте повний текст і діліться своїми думками: з чим погоджуєтеся, а з чим — ні. 📌Лінк на матеріал: https://dou.ua/goto/wSO8

💙💛Ми цінуємо підтримку кожного і кожної. І щодня переконуємося: для добрих справ немає перепон. Історія Пітера — саме про це.Пітер Анзорґе — наш давній друг і донор із Берліна. Його пожертви приходять регулярно, він шукає різні способи підтримати нашу організацію. Інколи надсилає кошти з зарплатних бонусів, інколи — з компенсацій за затримані потяги, інколи просто з думкою: «сьогодні є можливість допомогти»🤝Але підтримка Пітера — значно ширша за фінанси. Він уважно стежить за подіями в Україні, щиро переживає за наших людей, шукає й передає корисні речі для команди, допомагає дітям і цивільним через гуманітарні ініціативи в Німеччині, знаходить надійні логістичні шляхи. Це людина, яка обрала бути поруч🫶Фото, які ви бачите, — близькі нам за духом. Адже саме з неба, «весільних» дронів почалася історія Аеророзвідки✈️ Пітер — пілот-планерист і активний учасник німецького авіаційного клубу. Він працює в авіаційній майстерні, допомагає зберігати історичні планери, організовує польотний рух на аеродромі поблизу Берліна, у місці, пов’язаному з першими польотами Отто Лілієнталя. На одному з планерів — Lady Agnes, символі традиційної європейської авіації. Дякуємо, Пітере. Дякуємо усім, хто йде з нами цим шляхом.І говоримо, що Різдво — час добрих справ. І гарна нагода підтримати Аеророзвідку. Щоб світло перемогло 🇺🇦Підтримайте Аеророзвідку: https://send.monobank.ua/jar/3B7sZA4PD4

🇺🇦 Український Defense Tech — новий стандарт для світу?За п’ять років американський Defense Tech отримав $15,5 млрд інвестицій. Європейський — у 12 разів менше, попри однаковий розмір економік. Але є нюанс: після 2022 року європейський ринок різко прискорився, а Україна стала його головним каталізатором.🔹 Понад 2000 оборонних стартапів в Україні — більше, ніж у всіх скандинавських країнах разом. 🔹 До 20 оновлень одного продукту на рік — темп, якого не має жоден західний виробник зброї. 🔹 Щоденний фідбек від військових для 75% приватних виробників. 🔹 Українські дрони, системи зв’язку й РЕБ тестуються ССО США та виходять на ринки країн НАТО. 🔹 Українські морські дрони вже вироблятимуть у США.«Найголовніша причина, чому ці розробки цікаві, — вони перевірені практикою», — говорить Ярослав Гончар, голова ГО «Аеророзвідка». Чому український Defense Tech став таким привабливим для партнерів? Що саме купує світ — інструменти чи досвід? І чи здатні українські розробки конкурувати на глобальному ринку?👉 Відповіді у статті за посиланням: https://ain.ua/2025/12/11/zbroia-made-in-ukraine-ci-zdaten-ukrayinskii-defense-tech-konkuruvati-zi-ssa-ta-jevropoiu/

«Аеророзвідка» долучилася до XIV Форуму громадянського суспільства «(ви)СТОЇМО», який відбувся минулого тижня у Мистецькому арсеналі за ініціативи ІСАР «Єднання»💙💛Форум став платформою для діалогу між громадським сектором, державою, бізнесом і міжнародними партнерами🤝Івент об’єднав понад 4000 учасників і більш ніж 200 спікерів, які говорили про безпеку, інновації, партнерства та роль громадянського суспільства в умовах повномасштабної війни. У центрі уваги — досвід України, який уже сьогодні впливає на глобальні підходи до безпеки й оборони.На заході «Аеророзвідка» презентувала діяльність організації, розповіла про ключові проєкти та роль громадських ініціатив у протистоянні російській агресії. Ми говорили про технологічні рішення, розвиток бойових інформаційних систем, навчання та підтримку військових — усе те, що посилює обороноздатність і рятує життя✅Форум став також простором живого обміну досвідом: від стратегічних дискусій про гібридну війну й міжнародну адвокацію — до практичних секцій про фінансову сталість, комунікації, інституційну спроможність та доброчесне відновлення.💬«Для нас участь у таких форумах — це про згуртованість і взаємопідсилення. Громадянське суспільство, військо, держава і партнери мають говорити однією мовою, бо тільки так народжуються рішення, які справді працюють і наближають перемогу», — зазначила Мар’яна Хала, виконавча директорка ГО «Аеророзвідка». Для нас участь у таких заходах — це не лише можливість розповісти про свою роботу, а й спосіб посилювати горизонтальні зв’язки, знаходити нових партнерів і разом будувати спільну екосистему стійкості. Дякуємо ІСАР «Єднання» та всім партнерам Форуму за простір довіри, діалогу і взаємопідсилення🫶Громадянське суспільство в Україні — це фундамент, на якому тримається держава. І ми стоїмо разом🇺🇦

У Тампере відбулася одна з ключових подій року для європейського сектору оборонних інновацій — конференція ENDR Tampere 2025. Учасники з усієї Європи обговорювали, як цивільні технології стають основою оборонних рішень, як змінюється безпековий ландшафт та якої трансформації потребує європейський DefenceTech.🌏Фінляндія заслужено вважається однією з найсильніших армій Європи, що десятиліттями розбудовує національну оборонну доктрину на основі концепції тотальної оборони. Крім того, в Фінляндії закріплена державна концепція всеосяжної національної безпеки, яка є основою стійкості фінського суспільства. А місто Тампере — центр фінських MilTech інновацій та оборонної індустрії.Конференція зібрала представників індустрії, наукових інституцій, оборонних структур та інноваційних кластерів🤝 У фокусі — теми, які визначають майбутнє оборони Європи:• геополітичні зміни та їхній вплив на стратегії;• досвід України, де цивільні технології за лічені місяці трансформуються у воєнні рішення;• гібридна війна і питання стійкості, кібербезпеки та логістики;• потреби кінцевих користувачів — військових та виробників озброєнь;• роль науки і промисловості у створенні технологій подвійного призначення.Участь у події взяла і членкиня наглядової ради ГО «Аеророзвідка» Марія Лемберг, яка представила український досвід розвитку оборонних технологій.💬Пані Лемберг зазначила: «В 2022 році Фінляндія була для України прикладом, як невелика країна може протистояти значно більшому противнику. Певною мірою на таких прикладах тримається віра в перемогу. В 2025 році Україна є джерелом відповідей на питання, як мають трансформуватись збройні сили країн-партнерів, починаючи від процесів прийняття рішень, підходами до впровадження інновацій в силах оборони та завершуючи розвитком тактики застосування роботизованих систем на полі бою». Завдяки таким заходам Україні є можливість не лише ділитися практичними напрацюваннями війни, а й формувати нові партнерства, які пришвидшують технологічний розвиток та розбудову обороноздатності усієї Європи💪

🛰️Дрони розвиваються шаленими темпами. Водночас засоби протидії теж змінюються — але не завжди так швидко, як хотілося б. Команда DOU підготувала детальний розбір можливостей та обмежень РЕБ: від боротьби з FPV до стримування «Шахедів» і дронів з AI чи оптоволокном.Своїм досвідом у матеріалі поділився і чинний військовий, член спільноти «Аеророзвідка» Сергій 🤝Він наголошує на тому, що РЕБ здатна впливати не лише на ворожі дрони, а й на власні. І запобігти цьому можна тільки одним шляхом — вибудовуючи горизонтальні зв’язки між підрозділами.💬«Усі чули жарт, що найстрашніша РЕБ — своя. Бо вона ближче й потужніша. Єдиний спосіб уберегти власні борти — особисто знати РЕБ-розрахунки поруч і координувати дії», — каже Сергій.Він наводить приклад з Херсонщини: екіпаж БПЛА узгодив частоти й час роботи, підрозділ РЕБ тимчасово зупинив засоби, дрони відпрацювали завдання — і лише після цього РЕБ знову ввімкнули.Такі «дрібні» кроки рятують дрони, техніку й життя💚🔗Детальний огляд ситуації та думки нашого побратима — у матеріалі за посиланням: https://dou.ua/goto/CueT