👛🪖

Чи справді військовим хочуть списувати кредити?
Розбираємо законопроєкт № 15458

🗓️ 30 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15458 з досить довгою, назвою: «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час».

🗓️ 10 вересня 2026 року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу та скоротити наполовину строк подання поправок і пропозицій.

Станом на 24 вересня 2026 року статус законопроєкту на сайті Верховної Ради — «очікує розгляду».

❓

Кого стосується законопроєкт?
👉

Законопроєкт стосується військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або зникли безвісти за особливих обставин, членів сімей таких осіб, а також осіб з інвалідністю.
При цьому для кожної із запропонованих пільг та механізмів законопроєкт окремо визначає, які саме категорії осіб матимуть право ними скористатися.

❓

Про які правовідносини йдеться?
👉

Насамперед — про прострочену кредитну заборгованість таких осіб перед банками та іншими кредиторами і про правові наслідки її можливого прощення.

🤔

А тепер — що саме пропонується змінити.

1️⃣ Можливість прощення кредитної заборгованості
Законопроєкт передбачає механізм, за яким щодо заборгованості осіб захищених категорій можна звернутися до кредитора з клопотанням про її прощення.
Але тут дуже важливо правильно розуміти законопроєкт — він не встановлює❌❌❌ обов’язку банків автоматично списати всі кредити військовослужбовцям.
Кредитодавцю або новому кредитору пропонується надати право прийняти рішення про прощення 100 % кредитного боргу або його частини.
Тобто «військовим спишуть кредити» — занадто спрощене формулювання.
Правильніше: законопроєкт створює спеціальний механізм, який дозволяє кредитору прийняти рішення про повне або часткове прощення боргу визначеним захищеним категоріям осіб.

2️⃣ Прощення може стосуватися не лише процентів
Йдеться про можливість прощення кредитного боргу, до якого можуть входити: основна сума кредиту — так зване тіло кредиту; проценти; комісії.
Тобто кредитор зможе прийняти рішення як про часткове, так і про повне — до 100 % — прощення відповідної заборгованості.
Але ще раз: це право кредитора, а не його безумовний обов’язок.

3️⃣ Прощений борг пропонують не оподатковувати як дохід людини
Це одна з найважливіших новел законопроєкту. За загальним правилом прощення кредитором боргу за певних умов може мати для фізичної особи податкові наслідки.
Для визначених законопроєктом захищених категорій пропонується встановити інше правило: сума прощеного кредитного боргу не включатиметься до загального оподатковуваного доходу людини.
Простими словами: якщо кредитор простив людині відповідний борг, держава не повинна після цього сказати: «Ви отримали дохід — тепер сплатіть із нього податок».

4️⃣ Передбачаються зміни і для самих банків та інших фінансових установ
Щоб механізм прощення боргів працював не лише на папері, законопроєкт передбачає зміни до податкових правил для банків та небанківських фінансових установ, зокрема щодо використання резервів у зв’язку з прощенням такої заборгованості.
Ідея зрозуміла: створити для кредиторів податкові умови, за яких прийняття рішення про прощення боргу захищеним категоріям не створюватиме для них невиправданих податкових наслідків.
Водночас саме до цієї частини законопроєкту вже є зауваження: Дослідницька служба Верховної Ради звертає увагу, що запропонованих стимулів може бути недостатньо, щоб реально зацікавити кредиторів у прощенні таких боргів.