Source
Адвокат Дар'я Тарасенко | ⚖️Банк нараховує проценти за кредитом військовослужбовцю: що можна ви...
5 620 Views/Reach
2026-09-28 07:48
Message №2162
👛👨⚖️
Банк нараховує проценти за кредитом військовослужбовцю: що можна вимагати в суді?
✍️👨⚖️
Дуже важлива й практична позиція Верховного Суду для військовослужбовців у кредитних спорах із банками.
Постанова Верховного Суду від 09.09.2026 у справі № 953/6355/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139705504
👉
Суть справи така: Позичальник користувався кредитною карткою. У 2015 році він отримав статус учасника бойових дій, а згодом — особи з інвалідністю внаслідок війни.
Водночас банк продовжував нараховувати та списувати проценти за користування кредитними коштами.
Позичальник звернувся до суду, посилаючись на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та, зокрема, просив:
— припинити нарахування процентів (комісій за управління кредитом);
— провести перерахунок заборгованості;
— зарахувати раніше сплачені та стягнуті проценти (комісії) у погашення тіла кредиту;
— у зв’язку з погашенням боргу закрити кредит;
— стягнути з банку переплачені процентні платежі.
🧮
Цікава деталь: кредитний ліміт становив 21 860 грн, а за час користування кредитом позичальнику було нараховано та ним сплачено банку загалом 97 395,72 грн.
👨⚖️
Апеляційний суд визнав, що позичальник має право на передбачену законом пільгу щодо процентів. Однак у позові відмовив❌, зокрема, вважаючи вимогу про перерахунок заборгованості неналежним та неефективним способом захисту.
Фактично логіка апеляції була такою: якщо банк сам звернеться до суду за стягненням кредитної заборгованості, тоді суд і здійснить необхідний перерахунок.
Верховний Суд із таким підходом не погодився ❌❌❌
❓
Що тут найважливіше?
👉
Верховний Суд зазначив: у кредитних правовідносинах саме банк має необхідні професійні та технічні можливості для розрахунку заборгованості.
Якщо банк неправильно визначає борг і не проводить перерахунок, для позичальника виникає стан юридичної невизначеності: людина не знає, яку суму насправді повинна сплатити, і не може належним чином припинити своє зобов’язання.
Тому боржник має право вимагати від банку належного розрахунку заборгованості, а банк має обов’язок такий розрахунок здійснити.
❗
Більше того, Верховний Суд, посилаючись на позицію Великої Палати, зазначив, що вимога зобов’язати банк перерахувати заборгованість або списати її спірну частину може бути способом судового захисту прав боржника.
Тобто військовослужбовцю не обов’язково чекати, поки банк першим звернеться до суду зі стягненням боргу.
Якщо банк нараховує платежі, які, на вашу думку, не повинні нараховуватися з огляду на встановлену законом пільгу, можна самому звертатися за судовим захистом і ставити питання, зокрема, про перерахунок кредитної заборгованості з урахуванням відповідної пільги.
❗
Ще одна важлива позиція Верховного Суду: сам факт підписання кредитного договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать установленим законом обмеженням.
Тобто свобода договору не дозволяє договором скасувати право, яке прямо надане людині законом.
І навіть якщо позичальник тривалий час сплачував нараховані банком проценти, це не означає, що він втратив право на передбачену законом пільгу та не може вимагати перерахунку заборгованості.
👨⚖️
За результатами розгляду Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.
❓
Що практично дає ця постанова військовослужбовцям?
👉
Якщо ви належите до категорії осіб, на яких поширюється відповідна кредитна пільга, а банк продовжує нараховувати проценти чи інші платежі, не обов’язково чекати позову банку.
1️⃣
Спочатку варто звернутися до банку, підтвердити право на пільгу та вимагати правильного перерахунку.
2️⃣
Якщо банк відмовляється це зробити, питання про зобов’язання провести перерахунок заборгованості з урахуванням установленої законом пільги може бути предметом самостійного судового захисту.
І це, на мою думку, головне практичне значення цієї постанови: не чекати, поки банк почне стягувати неправильно визначений борг, а захищати своє право та вимагати визначення реальної суми зобов’язання.
Банк нараховує проценти за кредитом військовослужбовцю: що можна вимагати в суді?
✍️👨⚖️
Дуже важлива й практична позиція Верховного Суду для військовослужбовців у кредитних спорах із банками.
Постанова Верховного Суду від 09.09.2026 у справі № 953/6355/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139705504
👉
Суть справи така: Позичальник користувався кредитною карткою. У 2015 році він отримав статус учасника бойових дій, а згодом — особи з інвалідністю внаслідок війни.
Водночас банк продовжував нараховувати та списувати проценти за користування кредитними коштами.
Позичальник звернувся до суду, посилаючись на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та, зокрема, просив:
— припинити нарахування процентів (комісій за управління кредитом);
— провести перерахунок заборгованості;
— зарахувати раніше сплачені та стягнуті проценти (комісії) у погашення тіла кредиту;
— у зв’язку з погашенням боргу закрити кредит;
— стягнути з банку переплачені процентні платежі.
🧮
Цікава деталь: кредитний ліміт становив 21 860 грн, а за час користування кредитом позичальнику було нараховано та ним сплачено банку загалом 97 395,72 грн.
👨⚖️
Апеляційний суд визнав, що позичальник має право на передбачену законом пільгу щодо процентів. Однак у позові відмовив❌, зокрема, вважаючи вимогу про перерахунок заборгованості неналежним та неефективним способом захисту.
Фактично логіка апеляції була такою: якщо банк сам звернеться до суду за стягненням кредитної заборгованості, тоді суд і здійснить необхідний перерахунок.
Верховний Суд із таким підходом не погодився ❌❌❌
❓
Що тут найважливіше?
👉
Верховний Суд зазначив: у кредитних правовідносинах саме банк має необхідні професійні та технічні можливості для розрахунку заборгованості.
Якщо банк неправильно визначає борг і не проводить перерахунок, для позичальника виникає стан юридичної невизначеності: людина не знає, яку суму насправді повинна сплатити, і не може належним чином припинити своє зобов’язання.
Тому боржник має право вимагати від банку належного розрахунку заборгованості, а банк має обов’язок такий розрахунок здійснити.
❗
Більше того, Верховний Суд, посилаючись на позицію Великої Палати, зазначив, що вимога зобов’язати банк перерахувати заборгованість або списати її спірну частину може бути способом судового захисту прав боржника.
Тобто військовослужбовцю не обов’язково чекати, поки банк першим звернеться до суду зі стягненням боргу.
Якщо банк нараховує платежі, які, на вашу думку, не повинні нараховуватися з огляду на встановлену законом пільгу, можна самому звертатися за судовим захистом і ставити питання, зокрема, про перерахунок кредитної заборгованості з урахуванням відповідної пільги.
❗
Ще одна важлива позиція Верховного Суду: сам факт підписання кредитного договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать установленим законом обмеженням.
Тобто свобода договору не дозволяє договором скасувати право, яке прямо надане людині законом.
І навіть якщо позичальник тривалий час сплачував нараховані банком проценти, це не означає, що він втратив право на передбачену законом пільгу та не може вимагати перерахунку заборгованості.
👨⚖️
За результатами розгляду Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.
❓
Що практично дає ця постанова військовослужбовцям?
👉
Якщо ви належите до категорії осіб, на яких поширюється відповідна кредитна пільга, а банк продовжує нараховувати проценти чи інші платежі, не обов’язково чекати позову банку.
1️⃣
Спочатку варто звернутися до банку, підтвердити право на пільгу та вимагати правильного перерахунку.
2️⃣
Якщо банк відмовляється це зробити, питання про зобов’язання провести перерахунок заборгованості з урахуванням установленої законом пільги може бути предметом самостійного судового захисту.
І це, на мою думку, головне практичне значення цієї постанови: не чекати, поки банк почне стягувати неправильно визначений борг, а захищати своє право та вимагати визначення реальної суми зобов’язання.