❓

Чи може бути покарана за ухилення від призову на військову службу особа, яка виключена з військового обліку за станом здоров’я?

🔎👨‍⚖️

Розбиремо позицію Верховного Суду у справі 138/36/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137961921

Фабула справи:

👉

Громадянина було засуджено за ст. 336 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації) до позбавлення волі на строк 3 роки.

👨‍⚖️

Суди попередніх інстанцій визнали доведеним, що у 2023 році засуджений, перебуваючи на військовому обліку та будучи придатним за станом здоров’я до військової служби, в приміщенні РТЦК та СП відмовився від отримання повістки та не прибув у призначений час 18 жовтня 2023 року до збірного пункту для мобілізації та відправлення до військової частини.

Суд першої інстанції кваліфікував такі дії як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Апеляційний суд вирок залишив без змін.

✍️

Захисник засудженого звернувся до Верховного Суду з Касаційною скаргою, обгрунтовуючи її тим, що його клієнт не є суб’єктом даного злочину, оскільки він був раніше визнаний непридатним та виключений з військової служби, відтак, втратив статус військовозобов’язаного.

👨‍⚖️👨‍⚖️👨‍⚖️

Верховний Суд взяв доводи захисника та сформував наступні висновки:

Злочин, передбачений статтею 336 КК, може бути вчинений лише спеціальним субєктом. Особа, яку закон звільнив від військового обовязку, не може нести кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. В особи, яка законно виключена з військового обліку, відсутній також юридичний обовязок проходити процедуру призову, у тому числі, повторно проходити військово-лікарську комісію (ВЛК).
Практика судів адміністративної юрисдикції підтверджує, що особи, виключені з військового обліку за станом здоровя, втрачають статус військовозобовязаних і не можуть бути субєктом призову за мобілізацією.

Тобто, Верховний Суд зазначає, що кримінальна відповідальність, за злочин передбачений ст. 336 КК України поширюється виключно на військовозобов'язаних або резервістів.

Також, Верховний Суд розібрався з питанням, чи був засуджений знятий з обліку чи все ж таки виключений:
Суди попередніх інстанцій встановили, що 1999 року призовна комісія РВК за результатами медичного огляду визнала засудженого непридатним до військової служби із зняттям з обліку. На підставі цього рішення у 2000 році уповноважені особи зробили відповідні відмітки в його обліковій картці, тимчасовому посвідченні та паспорті.
Тим не менше, суди вважали, що засуджений продовжував бути військовозобовязаним, оскільки з документів випливає, що у 1999 році його було не «виключено», а «знято» з військового обліку.
Верховний Суд з цього питання вказав, що суть рішення від 13 жовтня 1999 року полягала у визнанні засудженого повністю непридатним до військової служби за станом здоровя. Хоча для відповідних записів військкомат використав застарілий термін «зняття» замість «виключення», фактично Верховний Суд, підтвердив що знятий на момент проходження ВЛК у 1999 році відповідає сучасному поняттю - виключений.

👨‍⚖️

Виходячи з наведеного ВС, вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасував, а провадження закрив через відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК.

🤔

Цікавим у даній справі є те, що суддя ВС який був в колегії, не погодився із прийнятим рішенням, та надав окрему думку з цієї ситуації, в якій погодився, що суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про наявність у діях засудженого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК і передбачених законом підстав для закриття кримінального провадження у справі немає.

📌

Постанова Верховного Суду у справі 138/36/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137961921
📌 окрема думка: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138111041