Веріан: повна вартість цифрового рішення
Зазвичай державна установа (через обмеження prozorro) або компанія (через страх відповідальності з боку виконавців) обирає цифрову систему за низькою початковою ціною. Через кілька років зміна постачальника потребує перенесення даних, навчання працівників і перебудови суміжних процесів. Саме ці витрати можуть тепер стати визначальними — наприклад, через високу вартість переходу компанія зберігає неефективну систему CRM чи ERP.
У книзі Information Rules (1998, разом із Карлом Шапіро) Гел Веріан застосовує економічні підходи до стратегії інформаційних компаній. Створення продукту часто дороге, а відтворення — дешеве; різні версії дозволяють працювати з різною готовністю клієнтів платити. Мережеві ефекти можуть збільшувати цінність продукту з розвитком його екосистеми, а витрати переходу — утримувати користувачів. Для сучасних сервісів до цієї логіки треба додавати витрати підтримки, вартість токенів (і обчислень) та обслуговування.
Для України це практичне питання архітектури державних реєстрів та інтеграцій із цифровими сервісами, зокрема Дією: які дані можна перенести, що залишиться сумісним і скільки коштуватиме заміна системи.
У Position Auctions (2007) Веріан аналізує аукціони рекламних позицій, які тоді використовували Google та Yahoo. Позиції відрізняються очікуваною кількістю кліків, а рекламодавці — цінністю кліка. Модель допомагає зрозуміти зв'язок ставки, позиції та економічного результату. Є ще робота про VCG-аукціони в Google (2014). В Україні питання «розставання» з російським софтом ще актуальне. І важливо не наступити на ті самі «граблі».
Для України.

Оцінювати цифрові закупівлі за повною вартістю використання, сумісністю, переносимістю даних і витратами на заміну постачальника. Закладати ці критерії на етапі проєктування систем.
Для бізнесу.

Будувати тарифи й версії продукту навколо потреб та готовності клієнтів платити, враховуючи витрати на обслуговування.