Україні потрібно мислити категоріями довгострокового державного планування. Ще в 2014 році в межах платформи «Нова країна» ми створили візію розвитку на 10 років. Основна частина ідей і рішень реалізовані. Але головне, що в Україні нарешті формується культура стратегічного мислення.Стратегія не може бути документом «згори». Її мають писати ті, хто буде її реалізовувати. Якщо горизонт існування уряду — в рамках мандату політичної влади, то до створення стратегії на 15 років мають долучатися бізнесові асоціації, українські аналітичні центри, громадський сектор, горизонт яких суттєво більший.Я вважаю, що Україна не просто має шанс на економічне зростання 6–7% на рік, а життєво потребує прориву (аж до 8%+ протягом певного періоду пост-воєнної модернізації). Але це не станеться автоматично. Неможливо просто чекати інвестицій чи допомоги партнерів. Потрібна нова економічна модель. Ми маємо перейти від сировинної економіки до економіки складності, експорту продуктції високої доданої вартості, інновацій, технологій і виробництва.Наш головний капітал — не ресурси, а люди. Я переконаний: майбутнє України — це економіка талантів. Не дешевої робочої сили, не експорту сировини, а інтелекту, технологій, інженерії, креативності. Саме тому ключове завдання — інвестувати в освіту, науку, людський капітал.Світ зараз проходить через величезну трансформацію. Старі моделі руйнуються, але це шанс для України. Ми можемо не наздоганяти інших, а одразу будувати сучасну економіку нового покоління.Для цього потрібні сильні інституції, верховенство права, чесні правила гри й ефективна держава. Бо інвестор приходить не туди, де дешевше, а туди, де зрозумілі правила і є перспектива. Попри війну, втрати й колосальні виклики, у нас є шанс стати однією з найдинамічніших економік Європи. Як цього досягти? Обговорюємо у відео.