На вихідних провели віртуальну стратегічну гру і оновили стратегічний і сценарний простір щодо подій в світі і на Близькому Сході.Основна розвилка не між «домовляться чи ні», а між «довгий сценарій із ескалацією чи без».Те, що відбувається зараз — система з багатьох паралельних торгів, у яких Україна поки що пасивний об’єкт, але з відкритим вікном для суб’єктності. Торг №1 — США-Іран з побічним бонусом для рф (у вигляді нафтової вайверної паузи) і бонусом для Китаю (американська неспроможність захистити Тайвань). Торг №2 — рф руками європейських проксі проти ЄС і України в контурі «Дружба — €90 млрд».І так далі — Білорусь, НАТО, …Відповідно, послаблення санкцій США на російську нафту — це опосередковано трансферт вартості, що зросла, від американського споживача пального (через Ормуз) до російського ОПК. По факту Трамп заплатив Путіну за власну помилку в Ірані.Трамп продав американцям війну як «швидку переможну операцію». В результаті $4,1 / галон і 31% підтримки економічної політики. Тепер, коли Трамп каже «ми повністю перемогли», а 60% нації не вірить, то це вже не розрив у комунікації. Це радше розрив у реальності.Відповідно, коли основний гравець (гегемон) непрогнозований, то інші гравці займаються хеджуванням ризиків щодо самого гегемона, а не тільки до ситуації (війна). Тому країни Затоки шукають альтернативних провайдерів безпеки. Україна — серед кандидатів. Тепер вже мова не тільки про дрони. А і харчову безпеку, кібербезпеку і фінансову безпеку (юань не краща альтернатива). За заявами США готові продовжити військові дії. Але про що йдеться? Про те, щоб розбомбити енергетичну інфраструктуру Ірану? Тобто США «погрожують» підняти ціну на нафту до $150+? Це не стратегічне рішення. Це вже скоріше гра в «хто перший зморгне» між двома картковими гравцями, які вже показали карти. Причому в одного (США) карти на столі, а в іншого (Іран) ще є карти в рукаві (Китай).