#question Від підписників:Всім привіт! Маю запитання до всіх, в кого рдуг діагностований (неважливо державним чи приватним психіатром) та особливо для тих, хто пробував різні види медикаментозного лікування та немедикаментозного.Нещодавно я була на консультації з психотерапевткою (зі скаргами не на рдуг, а депресивні прояви) і під час розмови мені рекомендували звернутися до психіатра на діагностику депресії (дали опитувальник, він підтвердив, що варто консультуватись), але також сказали, що є підозра на рдуг (дали опитувальник теж, він показав високу вірогідність) і по рдуг сказали що теж можна продіагностуватись, коли буде можливість/бажання (дали різні контакти на рдуг і депресію).Ось в чому питання: чи є в принципі сенс діагностуватись на рдуг, окрім видимості діагнозу для дорослого віку? Тобто, так, я розумію, є прояви, які мені заважають, які впливають на появу супутніх розладів (депресія, тривожність), але раніше я з ними більш-менш нормально жила, проблеми почали з'являтись останнім часом просто з погіршенням стану (все одно ж депресію першою тре лікувати). Наскільки я розумію, більшість ефективних ліків з європи/сша, в нас або нема, або не сертифіковані, а про другу/третю лінії бачу багато обговорень про неефективність, або важкі побочки тут. Брати у перекупів як тут іноді радять мені здається дуже небезпечним. Тому чи є сенс взагалі зараз отримувати діагноз в Україні, якщо ефективного медикаментозного лікування нема в доступі, а в терапії в принципі яка різниця, якщо ти працюєш з проблемою яка саме тобі заважає?І може хтось поділиться ефективними немедикаментозними методами (типу вправ на баланс може пробували і подібне)Буду вдячна за думки і ваш досвід!Приєднатися до РДУГ-Спільноти