І поки відпочиваю перед підходом до останнього на сьогодні уривка Драута, розповім смішне, яке мені днями нагадав ФБ. Мій чудовий шеф, який зараз на фронті, цілком непогано знає англійську, але не дуже в собі впевнений, тому листи від замовників завжди перекладав програмою. І от дзвонить мені й каже: "Питав замовника, коли будуть матеріали на останню серію. Пише — будуть, не хвилюйтеся. Ведмідь зі мною". Я, після першого шоку: "Bear with me"? (bear тут дієслово, а разом це означає "потерпіть"). "Ну звісно". Ну і щоб двічі не вставати, короткий апдейт про Марусію. На жаль, з потеплінням вона вирішила, що все ж таки вона кішка не домашня. Спершу виповзала на веранду і одразу назад. Потім виповзала й одразу до свого офісу під дахом в жолобі, де й засідала цілий день, а ввечері приходила з роботи, їла і спала. А тепер перенесла офіс на веранду, і до неї вже приєдналося двоє колег, Бандит і незнайомий мені біло-рудий, поки що не охрестила. Бандит, коли я виходжу, тікає, а новенький стажист усміхається мені й повільно моргає. Вчора Марусія прийшла з роботи, дожовуючи чиєсь пір'я. Весна офіційно почалася.(не випускати її анріал, вона буде співати арії, і не O mio babbino caro, а радше Der Hölle Rache :( На щастя, вона зі двору майже ніколи не ходить, хіба іноді на закинутий город напроти. Здебільшого сидить на веранді на подушечці й гарно виглядає — очевидно, це і є її службові обов'язки. Хіба відходить в туалет під паркан або на обідню перерву по пташок і мишок, але в межах ділянки).