ZALIZNYAK

Сьогодні виступав перед молоддю одного з військових ліцеїв.Ось де потрібно ставити «наших» людей для роботи з молоддю. Раніше я думав про спортивні училища та університети, але сьогодні зрозумів, що якість кадетів військових ліцеїв набагато вища.Деяких викладачів я би звільнив (реально совок), декого би лишив.Створив би класи БПЛА + НРК + водні дрони. Окрім того, що за ними майбутнє, це ще і реально весело і цікаво для малих.Подібних класів немає, і державного фінансування на їх створення не передбачено.Уявіть, який потенціал це має в перспективі 3–5 років? Підрозділ отримає в 18 років готового пілота з сотнями годин нальоту на симуляторах і, бажано, ще й на реальних дронах.Занять з тактичної медицини теж не проводиться (принаймні від викладачів я про це нічого не чув), а ці знання реально в перспективі дуже потрібні. І в Україні є фахові викладачі, що, цікаво, могли би про це розповісти дітям, надавши їм, окрім сухого теоретичного матеріалу, ще й веселі історії з свого бойового досвіду.Ще цікаве питання вивчення мови.На превеликий жаль, в ліцеї вивчають лише англійську мову. Хотілося б, аби діти як другу вивчали, наприклад, французьку, іспанську, німецьку.Уявіть, що другою мовою ліцеїв є польська! Я так розумію, що має вплив посольство Польщі, а паралельно діти вивчають болгарську 😂Це треш. Навіщо їм болгарська мова? Запитаєте ви.Все просто: тому що посольство Болгарії профінансувало клас вивчення болгарської мови.Все, крапка — діти вивчають польську та болгарську…А так ліцей відкритий, раджу звернути на це увагу.Мушу окремо зазначити, що з військовими, які попередньо виступали перед дітьми, потрібно працювати. Кажу я, вчитель з вищою освітою, що спілкування з дітьми різних вікових категорій — це не проста наука, що потребує особливого підходу.РОЗПОВІДАТИ 12-ти річній дитині, як ви комусь зубами перегризли горло в окопі…Це, м’яко кажучи, НЕ ОК 😂В цілому, націоналістам і правим ветеранам потрібно звернути увагу на такі навчальні заклади.Малі з військових ліцеїв — якісні! Відрізняються від пересічних школярів: краща дисципліна, фізична підготовленість, більш уважні та сконцентровані.Там реально СКАРБ кадрів!

Як розуміти, що ви націоналіст?Колись в дитинстві я, дитиною в класі, під час уроків історії радів з перемог української зброї, пишався славними походами Сагайдачного та Богдана Хмельницького, відчував біль, а подекуди і сором за розбрат та невміння аналізувати помилки нашими предками.Я дитиною вірив, що подібні відчуття переживають всі учні мого класу.Ні, як виявилось, 99% не відчували нічого, окрім бажання, аби урок швидше скінчився.Коли вам соромно за ваших пращурів, за те, що ви не робили в час, який вас не існувало?Ви націоналіст!Коли ви намагаєтесь допомогти людям вашої нації, яких в очі ніколи не бачили, —Ви націоналіст?Коли ви перекреслили всі свої матеріальні здобутки і вийшли із зони комфорту, зробивши крок назустріч невідомому, тому що ворог напав на вашу країну?Ви націоналіст!Коли ви не киваєте на корупцію серед вищих слоів держави, не дивитесь на «синів депутатів», а робите свою справу?Ви націоналіст!Одна з найголовніших прикмет, які я спостерігав як на собі, так і на своїх товаришах:Це гостре відчуття, що ти правий, навіть якщо ти цього не можеш довести за допомогою історичних дат або спеціальних наукових термінів чи фактів, просто тому, що в грудях є це відчуття!!!Я за правду, і життя не шкода покласти за ці переконання.Живу не для себе, а задля майбутніх поколінь.Створити приклад хоробрості, якою би надихалися майбутні покоління. Впевнений, що Богун, Залізняк, Довбуш, Коновалець, Шухевич мислили такими самими категоріями, як ви сьогодні.Ви так само мислите і дієте?Ласкаво просимо в «клуб».Беріть свій хрест і піднімайтесь на свою Голгофу!

Ніколи не лишайте гарячу воду просто так, відносіться до окропу, як до грошей, що втратять свою цінність, якщо їх не покласти на зберігання в сейф. Сейфом служить термос.Закип’яти́ли воду? Розлийте все по термосах.Є термоси, які тримають окріп більше 20-ти годин.Якщо на вечір залити цю воду в пляшку, кинути в спальник і лягти спати, через хвилин 15 гарантую вам глибокий, приємний сон.Додатково, якщо ви в термобілизні з меріноса + баф, відновлення 100%.Теплі шкарпетки з шерсті або флісу (я віддаю перевагу на один-два розміри більшим).Киньте додатково одну-дві хімгрілки.Все одно холодно? Залізьте в спальник не знімаючи 7-й слой Немає 7-го слою ?Возіть з собою і флісову ковдру, вона займає мало місця і реально гріє + її можна накидками на плечі під час чергування .Відчергували ? Лягайте спати.Є одна проблема )Це коли ви реально на холодній позиції (цивільні навряд зрозуміють).Проблема — це коли ви хочете в туалет.Вся складність у тому, що, коли ви вилізете на тривалий час зі спальника, сон може банально пройти, і всі години, які вам лишилися, ви будете крутитися і не зможете заснути.Завжди на допомогу прийде велика пляшка з-під води.Головне правило — вона в кожного своя 😂

Уявіть таку Україну.Росія починає війну.Мільйони добровольців — чоловіки, жінки, черги, черги, черги юнаки — підробляють документи, аби потрапити на фронт.Всі, хто працюють у тилу, віддають зарплату на війну, здають кров; кожен відправляє на фронт теплі речі, харчі, сигарети.Все на фронт Депутати і чиновники звільняються з роботи, щоб стати до лав захисників України.Депутати та міністри вищої ланки - відправляють своїх синів на фронт, даруючи одну кулю, даючи зрозуміти, що з полону їх не чекають.Донька кожного політика або впливового бізнесмена мріє працювати санітаркою в шпиталі або, якщо пощастить, стати бойовим медиком.В знак протесту проти підвищення заробітної платні депутати загрожують ритуальним самогубством у випадку, якщо їм хоч на копійку піднімуть зарплату.Умеров та Єрмак зголошуються стати пілотами камікадзе. Президент їм забороняє це робити, і вони просять дозволити їм сісти у вертоліт і відправитись в оточений Маріуполь.…..Президент, в знак ганьби за те, що не бачив зла з боку Росії, вирізає ножем собі око.— Я б вирізав собі обидва ока, але хочу побачити смерть своїх ворогів…Депутати ОПЗЖ просять вибачення у нації Їх пробачають і дозволяють стати донорами органів. …..За кордоном українці масово вбивають росіян у Європі, США та по всьому світі; ріками ллється російська кров.А тепер питання: чи заслуговуємо ми на таку націю?Відповідь:Ні. Ви заслуговуєте те, що маєте сьогодні .

Щойно пройшла Конференція правих.Були озвучені перспективні пропозиції, які, можливо, завтра вже стануть дієвими проєктами.Хотів би описати свої пропозиції, що не озвучив, розуміючи брак часу та складні умови, в яких проходила конференція.Мені цікаво: 1. Створення правої молодіжної умовної біржі праці, де лідери, спілки та організації могли б давати ті чи інші замовлення на акції, проєкти, флешмоби, перформанси і таке інше.Є реально молодь, яка готова робити щось більше, окрім репосту в соціальних мережах, і є праві рухи, лідери яких перебувають на фронті й не мають часу втілювати ті чи інші свої ідеї у життя, у Києві чи у Львові, але мають кошти, ну чи можуть швидко їх зібрати для тієї чи іншої акції.Потрібна платформа, де я, умовно, як замовник, опишу, що хочу отримати, запропоную під це відповідний бюджет, а молодь, у свою чергу, отримує роботу + гроші (не лише «Слава Україні»). 2. Створення єдиного інформаційного дайджесту, який би щодня оновлювався відео- та фоторепортажами з правих каналів: це і кліпи, музика, одяг, книги, фільми — будь-які новинки націоналістичного світу.Це мої думки та пропозиції.

Мій проєкт аудіо книга Zaliznyak «Від військових для військових» присвячений військовим, що втратили зір на війні.Подібного формату сучасний аудіокнижковий ринок України боїться. Платформи на кшталт АБУК не будуть публікувати Юнґера, Загачевського, Венера або Кадріану — ці прізвища «неполіткоректні» і не вписуються в сучасну ліво-ліберальну міжнародну догму.Це — справжні тексти для справжніх.Визнання війни як реальності та боротьби як способу існування.Сильний панує світом.Слабкий збирає крихти з панського столу.Борешся — герой.Біжиш від ворогів — боягуз.Допомагаєш у спільній боротьбі — громадянин.Скиглиш і перекладаєш відповідальність — підданий.Усе чесно.Борешся або працюєш на єдину для всіх нас перемогу.Про це всі ці книги.Ну і, звичайно, почалися перші проблеми.Більшість ветеранських книжкових видавництв пішли назустріч. Хтось висловив свій протест, віддавши перевагу комерційній складовій.Як казав мій товариш Жекус:— На видавництві ветеранської книги заробити не вийде. Це зовсім не те поле, де можна збирати багатий грошовий врожай…Потім — про запис книг.Приємно працювати з Українським товариством об’єднання сліпих. Незважаючи на майже повну відсутність фінансування з боку держави, ці люди мають велике серце.99 % працівників УТОС — повністю сліпі, але мужності цим людям не позичати.Комерційні звукозаписувальні студії, які здебільшого підлаштовані під запис реклами або пісень, показали себе абсолютно халатно, і нічого, окрім жаги заробітку, я в них не побачив.В Україні подібний проєкт веду лише я. Більше ніхто цією тематикою в нашій державі, на жаль, не займається (а дуже хотілося б знайти таких самих ентузіастів).Прошу пробачення за невисоку якість запису аудіокниги, яку я вам зараз дарую.Це не моя провина, але експеримент з комерційними звукозаписувальними студіями не вдався.Сподіваюся, книга вам сподобається.Приємного прослуховування.

По вулиці йде хлопець на милицях.До нього підходять працівниці ТЦК, просять показати документи.Хлопчина відкидає милиці і починає бігти, як африканська лань.З горем пополам його наздогнали, схопили і ледь-ледь скрутили.Четверо не могли його зломити.Він кричить:— Я не хочу на війну, там мене можуть вбити! Допоможіть!Якісь жінки бідкаються, голосять:— Отпустіте парня!!!Двері мікроавтобуса закрились, і хлопчина поїхав виконувати свій борг нації.Мразь намагалася мімікрувати під інваліда або хворого, аби вберегти своє нікчемне тільце.Бог судив по-іншому.Воїном цей хер ніколи не буде, але солдатом мусить стати — тепер, це вже питання його виживання на війні.Він мусить полюбити війну.Бути, а не здаватися: якщо він вдягне на себе маску, то війна швидко його розкусить, зламаєі вб’є.Хороша ідея для таких персонажів:Відтерміноване бронювання в армійських бригадах.Тобто такий гусь платить у бригаду щомісяця якусь суму, і, в разі потрапляння його в ТЦК, ця бригада або підрозділ забирають його до себе служити на посаду.Як вам ідея?Історія вище вигадана автором каналу.

Сьогодні мій товариш Роланд провів лекцію для майбутніх бійців одного полку.Тема лекції — ешелонування спорядження при низьких температурах: вибір, носіння, зберігання, догляд.Після двох годин занять попрощалися з бійцями і поїхали в місто — вирішив пригостити товариша.Під час розмови Роланд щиро здивувався, дізнавшись, що багато хто з його сьогоднішніх слухачів у прямому сенсі «бусифікований».Між ділом розповідали бійцям різницю між 22-м роком і сьогодні.В 22-му більшість добровольців робило крок у невідоме.Ми не знали можливості ворога і часто перебільшували їх.Тим не менше, робили крок назустріч і приймали бій.Жодних зарплат.Жодних виплат за поранення.Жодних грошових виплат родині у разі смерті.Жодного спорядження і спецзасобів.— Сьогодні, перш ніж потрапити на фронт, ви щонайменше пройдете два-три місяці підготовки, після вас долучать до роботи з досвідченими відділеннями бійців.Перші ваші самостійні бойові виходи ви почнете не раніше, ніж через п’ять-шість місяців перебування на службі.Про знання, які ви отримуєте сьогодні, ми в 22-му році могли лише мріяти.Постійна увага від бійців Цікаві питання, дисципліна і під час учбового процесу.

Сьогодні з товаришами обговорили роль українського села як колиски й скарбу ідентичності нашої нації.Боляче мені бачити, як держава систематично знищує українське село.Причина цьому не лише банальне бажання можновладців привласнити й продати землю іноземним компаніям, міжнародним аграрним холдингам та корпораціям, а й відсутність трендовості українського села, як такого .Жити в селі немодно і важко.Я і мої товариші самі захоплюємося сільським життям, але при цьому для життя обираємо велике місто.Серед моїх знайомих ті, хто зробив рішучий крок, обравши сільське життя: 10 з 10 залишилися жити в селі, і вони реально щасливі люди.Хата в моїх батьків: там є камін на дровах, запасу цих самих дров вистачить на років п’ять 🙂. Запас харчів у підвалі + город, садок та всяка свійська живність, яку можна з’їсти, думаю, додає впевненості в завтрашньому дні. Уявімо, що держава створить програму для молоді.Їдеш працювати в село, вчителем, наприклад, чи лікарем?Ось тобі зарплата — 2000 доларів.Молода родина, яка обрала село?Ось тобі новенький будинок під символічний відсоток.Народили і виховуєте дитину в селі ?Компенсація від держави ( наприклад за памперси і дитяче харчування )Якщо побудувати нормальні дороги та забезпечити всю необхідну інфраструктуру для українського села, це допоможе нашій нації сьогодні й врятує українську державність вже завтра.Ваші думки?

В прифронтових містах атмосфера вистражданої правди та простолінійності. Тут речі називають своїми іменами в обхід м'якотілих формулювань. Бо тут гостріше болить, гучніше гримить. Бо стіни будинків лунають голосом незручних істин. Але куди правду подіти? Ібо качелі проти ТЦК-ЗСУ мають одну мету — зрив мобілізації, а відтак крах колективної боєздатності через СЕПСИС ТИЛУ. А далі, введення колективного організму нації в режим аутоімунного захворювання. Орєшнік ніщо порівняно з антимобілізаційною кампанією накресленою в кабінетах лубянки. Хто не воює чи не сприяє міці фронту, той масштабує успіхи росії. Ухилянт — зброєносець і шнир окупанта. Настав час коли бездіяльність і абстрагованість від викликів війни є найвищим злочином, себто колаборантством. За це потрібно буде понести відповідальність. А тому — війна ухилянтам, джихад байдужим. #Єбаш_ждунів_та_ухилянтам#Війна_ухилянтам #ТЦК=ЗСУ #ТЦК_ULTRAS P.S. дякую невідомим патріотам за правильні та праведі графіті у прифронтових містах.Масштабуймо опір ухилянтській мразоті!