По вулиці йде хлопець на милицях. До нього підходять працівниці ТЦК, просять показати документи. Хлопчина відкидає милиці і починає бігти, як африканська лань. З горем пополам його наздогнали, схопили і ледь-ледь скрутили. Четверо не могли його зломити. Він кричить:— Я не хочу на війну, там мене можуть вбити! Допоможіть! Якісь жінки бідкаються, голосять:— Отпустіте парня!!! Двері мікроавтобуса закрились, і хлопчина поїхав виконувати свій борг нації. Мразь намагалася мімікрувати під інваліда або хворого, аби вберегти своє нікчемне тільце. Бог судив по-іншому. Воїном цей хер ніколи не буде, але солдатом мусить стати — тепер, це вже питання його виживання на війні. Він мусить полюбити війну. Бути, а не здаватися: якщо він вдягне на себе маску, то війна швидко його розкусить, зламаєі вб’є. Хороша ідея для таких персонажів:Відтерміноване бронювання в армійських бригадах. Тобто такий гусь платить у бригаду щомісяця якусь суму, і, в разі потрапляння його в ТЦК, ця бригада або підрозділ забирають його до себе служити на посаду. Як вам ідея? Історія вище вигадана автором каналу.