А ЩО, ЯКЩО НЕ ТРЕБА ЗАРАЗ ВИРІШУВАТИ?

Я от думаю, скільки всього ми не пробуємо тільки тому, що ще до першого кроку вимагаємо від себе рішення на десять років уперед))

Цікаво подивитися на нову професію? Все, мозок уже питає: «А ти точно готова змінити роботу? А в тебе вийде? А ти будеш на цьому заробляти?»

Хочеш піти чомусь повчитися? Одразу треба знати, навіщо, куди це приведе і як ти використаєш ці знання.

Хочеш просто спробувати щось нове? Ні-ні, спочатку гарантуйте, будь ласка, що я не витрачу час дарма 😂

І маленьке «мені цікаво» раптом перетворюється на величезне рішення, до якого ми, звісно, ще не готові.

А хто сказав, що його взагалі треба приймати зараз?

Можна ж не обирати нове життя. Не вирішувати, ким ти будеш через п’ять років. Не знати, чи стане це твоєю справою.

Можна просто піти подивитися.

Спробувати. Отримати досвід. І вже після цього запитати себе: ну що, мені туди чи ні?

Мені здається, іноді ми намагаємося отримати ясність до досвіду. А вона приходить саме після нього.

А у вас є щось, що давно цікаво спробувати, але ви чомусь вимагаєте від себе спочатку вирішити, чи це «серйозно і назавжди»?

😄