Привіт! Відновлюємо нашу щотижневу рубрику
#критика_наосліп
Щотижня публікуємо АНОНІМНО один твір від учасника спільноти і запрошуємо висловити свою думку. Правила читай за посиланням
Подати свій твір @yevg_yav
Коментуємо до четверга

Любов - це квітка віри

Вітрами розплетені коси
Духм'яно рожевої мрії,
Дощами побиті та босі,
Чекають, що сонце зігріє..

Парує над світом страждання,
Туманом покрились ікони.
Розгойдує попіл мовчання,
Вселюдські забуто закони

Від поглядів пряно солоних
Ховаю думки до кишені..
Полюють хижацькі колони,
Малюють на душах мішені

Прокинеться небо, прозріє,
Як довго ця злива триває,
І хлібом святим розговіє
Всіх тих, хто ще землю тримає...

Надішле нам світло спасіння,
Воно просочиться крізь грати,
Зігріє любові проміння
Всіх тих, кому важко вставати..

Я віру ковтками вдихаю,
Як воду живу і цілющу,
Набратися сил я теж маю
Від сяйва спасіння і прощі

Парфюм з ароматом фіалки
Любов принесе у долонях,
Розтануть без сліду у балках
Холодні хижацькі колони

А віра, глибоким корінням
Стебло соковите здіймає
З пелюстками вранішніх квітів
Любові. Життя знов триває