Робота диспетчера — це величезна відповідальність та постійна готовність до неочікуваних викликів. Понад 15 років роботи в такому режимі — зробили старшого диспетчера НЕК «Укренерго» Андрія загартованим професіоналом, якого складно чимось здивувати.  Перший день повномасштабного вторгнення наш колега запам’ятав на все життя: «Я прокинувся у своїй квартирі на Лівому березі Києва від вибухів, що лунали з боку Броварів. За кілька годин у мене мала б початись робоча зміна — перша після від’єднання ОЕС України від енергосистем росії та білорусі. Одразу стало ясно: цей день не буде схожим на жоден інший. Мій колега приїхав на робочу зміну разом з родиною — тому що біля їхнього будинку росіяни атакували військову частину. Я прибув на зміну в абсолютно нових умовах — війна, ізольована робота енергосистеми, де частоту в мережі тепер регулюємо тільки ми. Згодом почалися дзвінки. З Каховської ГЕС повідомили, що на станції танки — не наші. Потім — повідомлення про ворожу техніку на Чорнобильській АЕС. І так дзвінок за дзвінком».  Попри хаос та гуркіт вибухів на підступах до Києва — пан Андрій та його колеги втримали ізольовану енергосистему України в робочому стані. І у перший день повномасштабної війни, і у всі наступні. А згодом був не менш важливий крок — синхронізація української енергосистеми з об’єднаною мережею континентальної Європи.  Найголовніше — це чітко розуміти, для кого і заради чого ти працюєш. «Диспетчер і споживач мають діяти спільно. Я хочу попросити людей чути наші заклики до ощадливого споживання. Якщо є можливість відключити бойлер або не вмикати перфоратор у години пікового споживання — будь ласка, зробіть це. А ми зробимо так, щоб у ваших оселях завжди було світло», — каже наш колега.  Дякуємо Андрієві та усім його колегам-диспетчерам за невтомну працю, мужність та відданість справі. Незламність справді не згасає. І ви це довели.