Трамп вважає, що Китай підштовхнув Іран до угоди про припинення вогнюПрезидент США Дональд Трамп заявив, що, на його думку, Китай був причетний до того, щоб Іран домовлявся про двотижневе припинення вогню, про яке оголосили у ніч на 8 квітня.Під час короткого телефонного інтерв’ю після угоди про перемир’я Трамп заявив інформаційному агентству AFP, що, на його думку, Пекін зіграв певну роль у тому, щоб підштовхнути Тегеран до переговорів.«Я чув, що так. Так, був», – сказав Трамп, коли його запитали, чи був Китай причетний до того, щоб залучити Іран до переговорів.Агентство Associated Press, посилаючись на неназвані джерела, також повідомило, що китайські чиновники зв’язувалися з іранськими колегами, щоб спонувати Тегеран знайти шлях до угоди про припинення вогню.Міністерство закордонних справ Китаю 8 квітня заявило, що Пекін вітає угоду про двотижневу паузу в бойових діях.«Китай послідовно виступав за негайне припинення вогню і бойових дій, а також за вирішення суперечок політичними й дипломатичними каналами», – сказала речниця Міністерства закордонних справ Мао Нін під час щоденного брифінгу для преси.https://www.radiosvoboda.org/amp/news-tramp-kytai-iran/33727560.html
Китай посилює вплив у Центральній Азії через кредити, інфраструктуру і “тиху безпеку”Китай активно нарощує присутність у Центральній Азії після ослаблення позицій Росії, заходячи в регіон не військовою силою, а через фінансування, інфраструктурні проєкти та цифрові технології.За даними аналітики, Пекін робить ставку на довгостроковий контроль — інвестує у транспортні коридори, логістику, цифрові системи та безпекову координацію, поступово закріплюючи свою роль у регіоні. У 2025 році товарообіг Китаю з країнами Центральної Азії перевищив $100 млрд.Водночас китайська модель відрізняється від російської: Пекін не бере на себе роль гаранта безпеки, але впливає через кредити, технології та системи контролю — зокрема відеоспостереження і цифрову інфраструктуру.Експерти зазначають, що Китай пропонує регіону не пряму політичну залежність, а більш приховану — через боргове фінансування та технологічну інтеграцію, умови яких часто залишаються непрозорими.На цьому тлі Центральна Азія перетворюється на ключовий вузол конкуренції між Китаєм, ЄС і Росією — не лише за ресурси, а й за правила гри, інфраструктуру та контроль над транзитом.
Китай збудував нові десантні кораблі проєкту "Зубр", чотири з яких купив в Україні ще у 2000-х рокахКитай розширює свій флот десантних кораблів на повітряній подушці проєкту 12322 "Зубр", що може бути опосередкованим маркером про підвищену готовність КНР до вторгнення на Тайвань - якщо раніше було відомо, що китайці власними силами побудували два таких кораблі місцевої модифікації під позначенням Type 728, то зараз їх кількість зросла до п’яти і може навіть більше.Таку інформацію повідомляє видання Naval News, передає DEFENSE EXPRESS. Там припускають, що цілком реальним може бути наявність у КНР флоту з 10-12 цих десантних кораблів і за потреби китайці можуть побудувати ще. Водночас варто відзначити, що у виданні не розкривають джерел, з яких було висновок про розбудову КНР більшої кількості цих кораблів.Постачання до КНР десантних кораблів на повітряній подушці проєкту 12322 "Зубр" став одним з найбільших контрактів для Україні у військово-морському напрямку, загальна вартість якого сягала на той час близько 320 млн доларів - роботи з підписання контракту стартували ще у 2008 році. Угода передбачала постачання до КНР загалом чотирьох кораблів цього класу, а точніше йшлося про глибоку модернізацію корабля, який зрештою отримав позначення проєкт 958 "Бізон". Згідно з умовами контракту, два кораблі були побудовані в Україні, ще два - безпосередньо у КНР.
Перший десантний корабель Китай отримав у 2013 році. Станом на 2021 рік повідомлялося про завершення контракту з Китаєм на будівництво цих десантних кораблів, тоді українські фахівці перебували з візитом у КНР для проведення державних випробувань останнього корабля.Втім, на чотирьох кораблях у КНР не зупинилися, і у 2023 році стало відомо, що КНР зрештою налагодив виробництво вже власної копії радянських десантних кораблів на повітряній подушці проєкту 12322 "Зубр" і на той час збудував щонайменше два кораблі, збільшивши їхню кількість до шести.Китайський варіант отримав радіолокаційну станцію, удосконалену щоглу для засобів зв’язку та додаткове рятувальне обладнання.
‼️Головні новини від УАК‼️ 30 березня — 5 квітня 2026 р.🎋 Американська війна проти Ірану: ефекти для Китаю ▫️Китай і Пакистан висунули 5-пунктну пропозицію ▫️Нафто-«чайники» підтримують китайську економіку ▫️Китай обмежує власний експорт палива ▫️Китай поспішає стабілізувати ринок добрив ▫️Очікується посилення позицій Китаю в торгівлі алюмінієм 🎋 Китайсько-європейські стосунки в умовах турбулентності ▫️Делегація Міністерства оборони Китаю з безпековими діалогами в Європі ▫️Перший за 8 років візит депутатів ЄС до КНР ▫️Зростають обсяги залізничних перевезень Китай — Європа ▫️Європейські інструменти проти китайського примусу🎋 Нестабільна ситуація довкола Тайваню ▫️Лідерка тайванської опозиції відвідає Китай ▫️Тайвань посилить оборону островів Пратас ▫️Тайвань у тіні угоди між Трампом і Китаєм 🎋 Розвиток передових технологій в Китаї ▫️Китай рухається до монополії в ключових технологіях ▫️Китай випробував автономний рій морських дронів ▫️«Маяки в космосі»: розвиток китайської супутникової мережі ▫️Китайські виробники мікросхем з рекордними доходами на тлі буму ШІ 🎋 Українське китаєзнавство ▫️Оголошено про «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського» ▫️Дмитро Єфремов про позицію Китаю по врегулюванню американо-іранського збройного конфлікту
Світу не потрібна криза навколо Тайваню, заявила опозиційна лідерка напередодні поїздки до КитаюУ час міжнародної нестабільності світ не потребує кризи навколо Тайваню, заявила в 1 квітня лідерка найбільшої опозиційної партії острова напередодні поїздки до Китаю, додавши, що прагне до примирення.Чжен Лі-вень, голова партії Гоміньдан (KMT), вирушає до Китаю на шість днів на запрошення голови КНР Сі Цзіньпіна.Виступаючи на щотижневому засіданні партії в Тайбеї, Чжен зазначила, що тайванці не хочуть, аби острів став однією з найнебезпечніших гарячих точок у світі.«Ми просуваємо мир і примирення, включаючи примирення між владою та опозицією всередині Тайваню, а також примирення і мир по обидва боки Тайванської протоки», — сказала вона.
«Ніхто не хоче бачити, щоб Тайванська протока знову стала ареною напруженої військової кризи в умовах і без того нестабільної міжнародної ситуації».
Рада у справах Тайваню КНР заявила, що прагнення Китаю «анексувати» острів не зміниться лише через контакти з окремими політичними партіями чи особами.
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського запрошує наукових співробітників, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, аспірантів і магістрантів до участі в Міжнародній науковій конференції «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського», присвяченій 100-річчю заснування Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства.Проведення конференції заплановано на 25–26 червня 2026 р. за такими напрямами:▫️ До 100-річчя заснування Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства;▫️ Історія сходознавства;▫️ Історія та культура країн Сходу;▫️ Релігії та філософські вчення Сходу;▫️ Східні мови та літератури;▫️ Кочові спільноти Великого Степу;▫️ Історія та культура Криму й Причорномор’я;▫️ Пам’ятки східного походження в Україні;▫️ Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу;▫️ Історія та культура корінних народів України й міноритарних спільнот в Україні;▫️ Сходознавчі аспекти юдаїки. Заявки на участь у конференції приймаються до 1 червня 2026 р. Деталі за посиланням
США дозволять Казахстану продовжувати транзит російської нафти до КитаюАдміністрація США дозволить Казахстану всупереч діючим американським санкціям продовжувати транзит російської нафти трубопроводом до Китаю до березня 2027 року. Попередня ліцензія, видана Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів, діяла до кінця квітня цього року.Ліцензія дозволить Казахстану продовжувати транзит тисяч барелів російської нафти до Китаю, найбільшого споживача енергоносіїв у світі, оскільки світовий ринок нафти похитнувся через війну на Близькому Сході. Іран фактично закрив Ормузьку протоку, ключовий водний шлях для експорту нафти з Перської затоки, змусивши багатьох покупців в Азії шукати альтернативні джерела постачання за підвищеними цінами.Це послаблення американських санкції також послаблює тиск на росію. Без продовженої ліцензії уряд у Москві мав би почати шукати альтернативні шляхи постачання узгоджених обсягів нафти до Китаю саме тоді, коли удари українських дронів пошкоджують нафтоекспортні термінали на Балтійському морі.Згідно з угодою з росією, Казахстан щорічно транспортує до Китаю 10 мільйонів тонн нафти, що еквівалентно приблизно 200 000 барелів на день. Чиновники в москві та Астані ведуть переговори про збільшення щорічних обсягів до 12,5 мільйонів тонн.
Китайські Xiaomi та Alibaba нарощують найм у сфері ШІ на тлі глобальної боротьби за талантиXiaomi оголосила про понад 200 відкритих вакансій у таких містах, як Пекін, Шанхай і Нанкін, орієнтуючись на досвідчених спеціалістів, випускників і стажерів у межах глобальної кампанії з найму.Alibaba розширила програму набору випускників, додавши сім нових категорій вакансій, пов’язаних із ШІ; такі позиції тепер становлять понад 80 % усіх вакансій у 16 бізнес-підрозділах порівняно з приблизно 60 % раніше.Xiaomi планує інвестувати до 16 млрд юанів у дослідження та розробки у сфері ШІ цього року в межах ширшого трирічного плану обсягом 60 млрд юанів, попри нещодавнє зниження прибутків, пов’язане зі зростанням вартості чипів пам’яті.Компанія наймає інженерів для роботи над такими проєктами, як система ШІ-агентів Miclaw, базові моделі MiMo, а також апаратні продукти, зокрема роботи та автономні транспортні засоби; понад 30 вакансій пов’язані з Miclaw і понад 60 — з апаратними розробками.Alibaba також переживає кадрові зміни, зокрема відхід технічного керівника проєкту Qwen Лінь Цзюняна та залучення колишнього дослідника Google Чжоу Хао, тоді як у Huawei компанію залишив директор з розробки моделей Ван Юньхе.
Контрабандисти масово скуповують мурах у Східній Африці для відправки до КитаюМіжнародний попит на мурах-жниварів створив чорний ринок у Східній Африці, про який стало відомо через арешт громадянина Китаю Чжана Кецюня в Найробі з понад 2 200 живими мурахами-матками у його багажі.Мурахи, ідентифіковані як Messor cephalotes, можуть досягати 25 мм у довжину і цінуються за здатність створювати колонії, що робить їх популярними серед колекціонерів екзотичних тварин, а також для використання в традиційній медицині та наукових дослідженнях.Правоохоронці виявили 1 948 мурах, запакованих у пробірки, і близько 300, захованих у паперових серветках; Чжан був звинувачений разом із кенійським постачальником, пов’язаним з іншим перехопленим вантажем у Бангкоку.Мурахи-матки можуть продаватися приблизно по 100 дол. за особину на міжнародному ринку, а попередні випадки включають інцидент 2024 року, коли було контрабандою вивезено понад 5 000 мурах, що призвело до штрафів у розмірі 7 700 дол. на особу.Дані правоохоронних органів свідчать про щонайменше п’ять виявлених випадків контрабанди мурах у Кенії у 2024 році, хоча дослідники вважають, що реальні масштаби є значно більшими через недооблік.Ця торгівля розширюється, оскільки посилення контролю за незаконним обігом більших тварин змушує злочинців переключатися на менш регульовані види, такі як комахи.
‼️Головні новини від УАК‼️23 — 29 березня 2026 р.🔰Економіка Китаю▫️Лі Цян обіцяє «повне національне ставлення» для іноземних інвесторів на Форумі розвитку Китаю▫️Статус «електродержави»: Китай досяг цілі 1200 ГВт ВДЕ на 6 років раніше запланованого▫️Емоційна економіка: новий драйвер внутрішнього споживання на фоні пошуку психологічного комфорту🔰Геополітика та безпека▫️Енергетична безпека: стратегічна роль Ормузької протоки для імпорту нафти до КНР▫️МЗС Китаю закликає до деескалації та припинення воєнних дій у зоні Ормузької протоки▫️Глибоководна експансія: як Китай готує океанське дно до війни майбутнього▫️Японський ренесанс: як тиск Пекіна прискорив мілітаризацію та економічну незалежність Токіо🔰Внутрішня політика та ресурси▫️Сі Цзіньпін у Сюн’ані: інспекція «міста майбутнього» та акцент на високотехнологічних інноваціях▫️Ресурсний виклик: у Китаї зростає занепокоєння продовольчою та водною безпекою🔰Україна — Китай▫️Дипломатичний прорив: Україна готує нові ініціативи для активізації відносин з Пекіном▫️КНР відкрила свій ринок для імпорту українського гороху за результатами успішного аудиту.🔰Наука та технології▫️Плавучий науковий острів: у Шанхаї будують першу в світі всепогодну глибоководну станцію▫️Штучний інтелект у Китаї: між державним драйвом та жорстким контролем🔰Українське китаєзнавство та діяльність УАК▫️Інтерв'ю Віти Голод про шлях Сі Цзіньпіна до абсолютної влади, причини масштабних чисток у китайській армії та стратегічні цілі КНР щодо глобального лідерства й питання Тайваню.▫️Журнал «Китаєзнавчі дослідження» офіційно увійшов до міжнародної бази DOAJ
TGLIST.COM.UA
