Оцінка китайського напрямку колишнім очільником MI6: пріоритети розвідки та геополітичне хеджуванняЕксголова британської служби зовнішньої розвідки (MI6) Річард Мур в інтерв’ю виданню Nikkei Asia розкрив деталі підходу британських спецслужб до роботи з китайським напрямком та оцінив поточний глобальний розклад сил.Ключові факти щодо Китаю:▪️Абсолютний пріоритет у фінансуванні: За час керівництва Мура (2020-2025) MI6 виділяла на збір та аналіз розвідданих щодо Китаю більше ресурсів, ніж на будь-який інший напрямок. Мур пояснює це масштабом впливу КНР, її непрозорістю та фундаментальною різницею в системах цінностей.▪️Диференціація Пекіна та москви: Мур наголошує на помилковості ототожнення дій КНР та рф. росію він визначає як "країну-ізгоя", здатну на нераціональні кроки, тоді як Китай — це друга за величиною економіка світу, яка вимагає системного залучення та поваги на міжнародній арені.▪️Формула стримування: Взаємодія з Пекіном має будуватися за принципом "поваги, що підкріплена жорстким захистом власних інтересів". У сферах, де інтереси Заходу стикаються з китайськими, необхідна глибока координація — зокрема, посилення обміну розвідданими з такими союзниками, як Японія.▪️Специфіка спецслужб: На відміну від західних демократій, розвідувальний апарат КНР діє в умовах відсутності інституційної підзвітності суспільству, що ускладнює прогнозування його дій.▪️Глобальне балансування: На тлі торговельних суперечок та вразливості ланцюгів постачань більшість країн світу перейшли до стратегії "хеджування" — спроб знайти баланс між Вашингтоном і Пекіном, мінімізуючи власні економічні ризики.Пекін сприймається не як ірраціональна загроза, а як довгостроковий системний виклик, для роботи з яким Захід вибудовує нову архітектуру безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Інтеграція Японії в західну розвідувальну спільноту (за британським зразком) є прямим наслідком зростання впливу КНР, що вимагає від союзників переходу від локального моніторингу до спільного аналітичного протистояння.