Дипломатична біфуркація: як китайська Global Times по-різному пояснює війну Росії проти України для внутрішньої та міжнародної аудиторіїСтаття для Journal of Contemporary China аналізує, як китайська державна медіаплатформа Global Times формує різні наративи про російсько-українську війну для китайськомовної та англомовної аудиторій. Автори дослідили 675 матеріалів за 2022–2024 роки: 301 китайською мовою і 374 англійською.Головний аргумент полягає в тому, що Китай використовує “дипломатичну біфуркацію”: для внутрішньої аудиторії війна подається як конфлікт між суверенними державами, спричинений тиском США та Заходу; для міжнародної аудиторії Китай постає як нейтральний посередник, прихильник миру, багатосторонньої дипломатії та стабільності.У китайській версії Global Times головний акцент робиться на критиці західної гегемонії, ролі США та НАТО, а також на ідеї, що Росія діє у відповідь на загрози власній безпеці. В англомовній версії більше уваги приділено образу Китаю як відповідального глобального актора, який нібито сприяє діалогу між Росією, Україною та Європою.📌Китайська стратегічна комунікація щодо війни в Україні не є одноманітною. Вона адаптується до різних аудиторій: всередині країни зміцнює антизахідний ідеологічний консенсус, а назовні просуває образ Китаю як конструктивного миротворця. Це дозволяє Пекіну одночасно підтримувати близькість до Росії, критикувати США і зберігати міжнародний імідж “нейтрального” посередника.