Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Українська асоціація китаєзнавців
Added 14 Jul 2024

Українська асоціація китаєзнавців

@UkrainianSinologists
Number of subscribers: 1 930
Photos: 2,240
Videos: 190
Links: 14,800
Description:
Інформаційний канал Української асоціації китаєзнавців. Офіційний сайт: http://sinologist.com.ua/ Facebook: https://www.facebook.com/UkrainianSinologists
Source

Українська асоціація китаєзнавців | Нова стаття в Journal of Chinese History«Шукання істини у фактах»: три...

Нова стаття в Journal of Chinese History«Шукання істини у фактах»: три століття китайського емпіризмуЯк фраза з I століття н. е. стала епістемною чеснотою, що обʼєднує філологів династії Цін, Мао Цзедуна та сучасний Китай? 🔍 Що досліджено:Автор відстежує еволюцію концепції shishi qiushi (實事求是, «шукати істину у фактах») від XVII століття до сьогодення. Ця фраза, вперше зафіксована у біографії царя Сяня, написаній Бань Ґу (班固, 32–92 н.е.) у «Історії династії Ранньої Хань» (Hanshu 漢書), стала ключовою для китайського наукового мислення. 📊 Три епохи — три значення:XVII–XIX ст. (Цін):Філологи скептично ставились до священних текстів, розробляючи методи критичного аналізу. Пізніше чиновники почали застосовувати емпіризм в управлінні (податки, голод, економіка). Фраза набула трьох рис: рефлексивність (оновлення знань), експертиза (перевірка інформації) та синкретизм (поєднання традиції з наукою).1911–1949 (Республіка):Shishi qiushi виходить за межі академічного світу – зʼявляється в рекламі автомобілів General Motors, наукових журналах, гаслах «національної сутності». Мао Цзедун адаптує її для революції: емпіричні розслідування села, марксизм під китайські реалії.1949–2025 (КНР):КПК використовує фразу для боротьби з фальсифікаціями статистики (катастрофа Великого стрибку). Після 1976 року Ден Сяопін робить її основою реформ: «Практика – єдиний критерій істини». Сьогодні — фундамент ідеології «соціалізму з китайськими характеристиками».🌍 Головний висновок:Китай був частиною глобального емпіричного моменту XVII–XVIII століть (подібно до європейського Просвітництва), але розвивався на паралельній траєкторії. Якщо Європа будувала партнерства держави-суспільства-капіталу, то Китай покладався на кола вчених і бюрократію. Китайський емпіризм завжди був колективним, соціально зорієнтованим і стурбованим проблемою дезінформації.💡 Чому це важливо:Стаття показує, що китайська інтелектуальна історія – це не просто «наздоганяння Заходу», а власний шлях модернізації через епістемний оптимізм: готовність відкинути старе заради кращого, перевіреного практикою.🔗 Читати повний текст: https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-chinese-history/article/scientific-ethos-of-modern-china-a-genealogy-of-seeking-truth-from-facts/10BC847B72B142F96F6CC64F764A9851 #КитайськаІсторія #Епістемологія #Емпіризм #ChinaStudies