Китайський парадокс надлишку та дефіциту чипів: пояснення 2/2Інфраструктура ШI у Китаї побудована на трьох основних групах: великих технологічних корпораціях (Alibaba, Tencent), державних телекомунікаційних компаніях та місцевих органах влади. Приватні компанії, зокрема ByteDance, розглядають можливі партнерства з DeepSeek для отримання додаткових обчислювальних ресурсів. Державні оператори зв’язку також зміщують фокус із 5G на ШI-обчислення, активно інвестуючи в цю сферу. Однак ШI-чипи Huawei все ще залежать від високошвидкісної пам’яті, що постачається південнокорейською SK Hynix, що робить їх вразливими до перебоїв у ланцюгах постачання. У відповідь на неефективне використання ресурсів уряд просуває політику створення якісних обчислювальних центрів замість спекулятивних інвестицій. Значна частина китайських обчислювальних ресурсів залишається недовикористаною, причому завантаженість публічних хмарних платформ значно вища, ніж приватних кластерів. Багато китайських кластерів «10 000-GPU» розпорошені між різними локаціями або погано інтегровані, що призводить до неефективності. Уряд уже призупинив видачу енергетичних квот для нових дата-центрів, якщо вони не відповідають національним ШI-інфраструктурним планам. Залежність китайської ШI-екосистеми від іноземних постачальників залишається критичним фактором, а можливі нові експортні обмеження США можуть ще більше ускладнити технологічні амбіції Пекіна. Те, наскільки ефективно Китай зможе керувати своєю ШI-інфраструктурою, визначить його конкурентну позицію у глобальній гонці за штучний інтелект.