Востаннє на історичні вулички старого львівського середмістя падали снаряди, випущені з гармат, встановлених на Калічій горі та Цитаделі, у листопаді 1848 року. Тоді генерал Гаммерштайн розстріляв польське та українське повстання, яке сколихнуло Львів в часи європейської Весни народів. Згорів університет, той, що на Театральній в приміщенні колишнього Єзуїтського колегіуму, будинки на Рогатинців та в інших локаціях середмістя. Тоді австріяки гарматами розстріляли свободу, право на право і на власний голос. Сьогодні шахедами путін розстріляв те ж саме право на свободу, власну державу, власну красу, власну історію. Це показовий розстріл. Вдень. Коли бачать українці, бачать іноземці, коли удари і вибухи потрапляють в обʼєктиви фотокамер і розлітаються мережею. Ось, дивіться, ось вам ваша недоторканна спадщина ЮНЕСКО, - каже болотяний гном. Нема нічого недоторканного: старі будинки, церкви, монастирі, лаври, музеї, замки - все під прицілом. Це дійсно показовий розстріл, який має налякати нас і стару Європу, яка живе фактично в музейних квартал старих своїх міст. І в ці квартали може з ревом в свистом впасти шахед, відкинувши вибуховою хвилею дошки, цеглу і вікна старезних архітектурних памʼяток. Орда ніколи не цінувала культуру та памʼятки. Їй байдуже. Плачте над вашою памʼяттю, бо в нас памʼяті нема, - кажуть московські ординці. Хоча ні, вона нащадки ординських холопів. І не більше. Я написав друзям у Львові: хто бачив вибухи, хтось чув їх. У моїх друзів з видавництва «Свічадо», вибило вікна в будинку: уламок пробив. Це самий центр. Я див останні пів року на Ліста і з мого вікна було видно шпилі соборів і церков львівського корзо. Над ними теж уночі нали ракети і я боявся, щоб не впали на любі всім українцям місця. Вони палали деінде. А тепер впали там. Ворог демонструє зухвалість і страх. Він боїться і тим більше хоче залякати нас. Європа колись повстала з попелу. І ми повставали. І повстанемо знову. Але зараз маємо зрозуміти: немає нічого недоторканного. Бережімо собор і памʼять, спадщину і красу України. А найбільше бережімо людей. Львове, люблю.Василь Зима.