UNUS CONTRA OMNES | Рубріка - філософія, наука, зіг хайль.Якщо ви ознайомитесь з ідеями Ар...

Рубріка - філософія, наука, зіг хайль.Якщо ви ознайомитесь з ідеями Арістотеля, то ви також зіткнетеся із концепціями «форми» і «матерії» (як саме він їх розумів, адже інтерпретацій є багато).По Арістотелю, форма - є суть речей. Вона формує та визначає будь-що до само первинного рівня. Тобто, камінь - це певні квантові частки, які за принципом форми були укладені в атоми та молекули, які вже потім здобули форму цього валуна. Людина - є форма у всіх своїх проявах. Її будова, як вона складена, що вона хоче, її мета, душа та розум, звісно, все є форма. Бог або царство божественного в Арістотеля - абсолютна форма, що є всим, але не актуалізована, «не існує» у фізично у сенсі, бо не має матерії для проявлення. Що ж залишається самій матерії? Матерія в нього «більше ніщо, ніж щось», лише «потенція»; коли форма - «актуалізація». Простіше: матерія задає саму здатність буття. Це саме фізичне, а мабуть і метафізичне, це час і простір (трансцендентальне по Канту), це найглибше, що є у речах, але само по собі нічим не є, лише дає змогу бути.Здавалося б, чому не рахувати атом за матерію? Ну по-перше атом вже ніякий не атом (неподільний), а по-друге у відповіді на це питання допоможе сучасна квантова фізика, де відсилаю вас до статей вченого Вернера Гейзенберга. Слід також згадати «ефект спостерігача». Якщо коротко, проводилися тести щоб зʼясувати, чи є фотон (світло) хвилею, чи часткою. У різних способам виміру, до подиву вчених, світло вело себе по-різному і потім стало зрозуміло, що його форма (!) визначається наявністю спостерігаючого механізму; тобто, у кінцевому результаті - людини, яка сприймає інформацію. Простіше: коли ніхто не намагається визначити - світло є однієї форми, а коли намагаються - стає іншої. Коротше, в ютубі подивитесь, якщо цікаво. Якщо що, в світі «прогресивної науки» не повинно бути так, що квантові тіла себе ведуть як хочуть, коли ти не підглядаєш, а потім соромляться і ведуть по-іншому. Це дуже сильно порушує сучасну концепцію будови світу. Але фізика пішла ще далі: тепер, згідно досліджень, квантові частки взагалі не частки, вони буквально не існують! Тобто не мають обʼєму і маси, нематеріальні! Вони є потенціалами, флуктуаціями, «матерією Шредингера». І самі фізики починають відсилати до Арістотеля. Виявляється, 2500 років тому грек був ближчий до істини, ніж ми донедавна. І ще трохи почекайте, світ виявиться ще цікавішим і ми таки знову згадаємо, що світло нам дає не гелієвий шар-гігант у вакуумному просторі в мільйонах кілометрів від землі, а все ж-таки вогняна колісниця у погоні за змієм.Але так, раніше люди були тупі, бо не вигадали собі айфонів.