US Politics

Піт Геґсет. Перший на вихід?Міністр оборони і відомий телевізійний пʼяничка — один з найпомітніших персонажів чинної адміністрації. Поруч з віце-президентом Венсом і людиною-оркестром Рубіо.Всіх трьох обʼєднують президентські амбіції в 2028. І я впевнений, що це одна з причин чому Трамп хоче бачити їх поруч з собою. Щоб керувати через їхні амбіції, дразнячи перспективою власної підтримки. Явний фаворит Венс. Блискучий баланс між «підтакуванням» президенту і ініціативністю. Згадайте цирк в Білому домі з Зеленським.Рубіо дуже старається, щоб ні в чому не заперечувати Трампу. Проте губиться на цьому фоні.А от Геґсету бракує тактовності. Він різкий в заявах, ініціативний. Але іноді не обережний. Якщо інсайди про припинення поставок зброї — правда, то це хороший приклад. Він робить речі, за які Трампу доводиться виправдовуватись. Заледве президент це цінує. І припускаю, що Піт може першим піти на вихід. Не тому що Трамп переживає за підтримку України, а тому що міністр ставить його в незручне становище.

Партія Маска?Ілон активно твітить про перспективи створити третю партію. Навіть назву вигадав The America Party.Важко сказати якою буде політична платформа цього явища, але, очевидно, перш за все — фіскальний консерватизм.Особисто я б скоріше сказав, що Маск обламається з цією ідеєю і далеко не зайде. Використає цю лякалку в поточному конфлікті з Трампом.Але, з точки зору історичної логіки, наш час виглядає цілком прийнятним для руйнування існуючої партійної системи.Республіканці змінились до невпізнаваності, викинувши за борт велику частину того що було її основою. Демократи розгублені. Переформатування проситься саме собою.І завжди здавалось, що в центрі змін буде фігура Трампа. Він силою своєї харизми і політичних інстинктів перевернув все з ніг на голову. Але, по-перше він старий, по-друге, на займаній посаді вже так чи інакше утримує статус кво, і по-третє, все що Трамп зробив інстинктивно і імпульсивно, big tech, зокрема в особі Маска, систематизували і алгоритмізували.Тому якщо Ілон піде і далі шляхом третьої партії, вкладаючи всі свої ресурси в це діло, то щось буде. Навряд чи гіпотетична The America Party сама по собі «вистрелить», але цей рух може остаточно зруйнувати партійну систему, що існує якщо з часів Лінкольна в плані самих партій і десь з початку 70х в плані електоральних груп, які партії представляють.

Ефект Трампа підтримує тренд європейців, про це свідчать дані свіжого опитування європейців Євробарометр52% європейців схильні довіряти ЄС, що є найвищим результатом з 2007 року.Ще один 18-річний рекорд – 52% європейців заявили, що довіряють Європейській Комісії.Водночас 43% громадян ЄС продовжують мати позитивне уявлення про ЄС, тоді як 38% мають нейтральне уявлення, а 18% – негативне. 62% громадян ЄС також оптимістично налаштовані щодо майбутнього ЄС.Майже дев'ять з десяти європейців (88%) згодні з тим, що між країнами і регіонами світу має бути більше співпраці, заснованої на правилах, а 78% стурбовані питаннями оборони і безпеки ЄС в найближчі п'ять років, тоді як 81% виступають за спільну політику оборони і безпеки серед країн-членів ЄС – це найвищий результат з 2004 року.На думку європейців, ЄС повинен вжити заходів у середньостроковій перспективі у сфері безпеки і оборони (39%), далі йдуть економіка (29%), міграція (24%) і клімат і навколишнє середовище (24%). 74% в ЄС в цілому і 83% в єврозоні підтримують єдину валюту, євро, що є найвищим показником підтримки за всю історію. Однак, коли справа доходить до сприйняття ситуації в європейській економіці, 48% європейців вважають її поганою (більшість населення в найбільших економіках: 🇮🇹 — 56%, 🇩🇪 – 57%, 🇫🇷 – 59%). Погіршення ситуації європейці відзначають вперше з 2023 року, коли пройшов шок від російського вторгнення в Україну. Така оцінка співзвучна з нещодавно опублікованим економічним прогнозом Єврокомісії в якому економіка ЄС стабілізувалася в кінці 2024 року, однак, через непередбачуваність Трампа, збавила темпи на початку цього року. З точки зору національних економік європейці більш песимістичні – 60% вважають ситуацію поганою (тренд тримається з 2020 року).Більшість громадян (43%) вважають, що європейська економічна ситуація залишиться стабільною протягом наступних 12 місяців. Однак, кількість тих хто вважає, що погіршиться зростає (33%).Вторгнення Росії в Україну продовжує вважатися найважливішим питанням на рівні ЄС (27%), за яким слідує міжнародна ситуація (24%) та безпека і оборона (20%). 77% європейських респондентів згодні з тим, що вторгнення Росії в Україну є загрозою для безпеки ЄС.В умовах російської агресії проти України 80% європейських респондентів згодні приймати в ЄС людей, які тікають від війни, 76% згодні з наданням фінансової та гуманітарної підтримки Україні. 72% громадян ЄС підтримують економічні санкції проти російського уряду, компаній та фізичних осіб, тоді як шість з десяти схвалюють надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, а 59% згодні з тим, щоб ЄС фінансував закупівлю та постачання військового обладнання в Україну.🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

Демократи продовжують сипатись. Але хтось встоїть?Не те щоб демократи почали демонструвати ознаки організованого опору адміністрації Трампа, але так і не оговтавшись від виборів, вони зловили ще одну лавину проблем.Друком вийшла книга (чи дві?) про реальний стан здоровʼя Байдена в останні роки президентства і під час кампанії. На фоні новин про виявлений у нього рак (з не втішними прогнозами) картина буде не гарна.Джо був явно в поганій формі і це дуже очевидно намагались приховати. Звісно ж великою мірою це коштувало партії перемоги.Це ставить під удар всіх членів його адміністрації, зокрема тих, у кого є політичні амбіції. Піт Бутвджедж змушений виправдовуватись чому саме він не знав про стан Байдена. Піт робить багато зусиль, організовуючи зустрічі в таунхоли, щоб ці події не зруйнували його карʼєру. Тим часом в партії загалом не вщухають дискусії — куди рухатись?Берні і АОС зробили, як на мене, вражаючий тур Америкою — блакитними і червоними штатами. Критикуючи систему, що породила олігархію. Не стримуючи слів ні що до однієї, ні щодо іншої партії. Якщо є щось схоже на серйозний рух — це надто старий Берні і надто молода (а ще надто не біла і надто не чоловічна) Александрія. Попри їхні зусилля — їхні вразливі сторони лишаються очевидними).Проте більш поміркована сторона партії не може запропонувати нічого іншого. Критикують Берні за те що все що він робить — це агітує і так загітованих політичних активістів (може й так, але я не впевнений).Вони визнають, що потрібні нові підходи, нові комунікації, нові гасла і нові люди, але це все теоретичні абстракції з їхніх вуст.Тому я все ж притримуюсь своєї думки, що майбутнє демпартії десь значно лівіше від політичного центру і тієї партійної еліти, що так успішно контролювала партію, але не впоралась з президентом і виборцями.

Мита Трампа насправді не пов'язані з торговими бар'єрами проти СШААдміністрація Трампа нарешті розкрила формулу розрахунку своїх гучних "взаємних" тарифів, і це виявилася зовсім не та "взаємність", яку обіцяли. Замість відповіді на реальні торгові бар'єри, з якими стикаються американські експортери, нова формула просто бере торговий дефіцит країни зі США, ділить на її загальний експорт, а потім ще раз ділить навпіл.Плакат, який Трамп гордо демонстрував у Рожевому саду, містив колонку з назвою "тарифи, що стягуються для США", але ці цифри просто вигадані. Вони не показують реальні тарифи інших країн, а є результатом маніпуляцій з цифрами торгового дефіциту. Це докорінно суперечить лютневому меморандуму самого Трампа, де він обіцяв "всеосяжний аналіз" усіх торгових бар'єрів.Такий підхід непропорційно вдаряє по малих економіках з обмеженим експортом. Боснія отримала тариф 35%, хоча її весь експорт до США складає лише $163 млн, з яких найбільші категорії – боєприпаси, гумове взуття та матраци. Мадагаскар з тарифом 47% експортує до США загалом на суму $669 млн, переважно ваніль (на $143 млн) та одяг.Багато країн, що розвиваються, просто не можуть дозволити собі імпортувати високотехнологічні та дорогі американські товари. Їхній профіцит у торгівлі зі США часто виникає не через торгові бар'єри, а через відсутність купівельної спроможності їхнього населення. Тобто, Мадагаскар експортує ваніль, але не може в обмін купувати літаки Боїнг чи програмне забезпечення Microsoft у тих самих обсягах. Проте нова формула ігнорує ці структурні відмінності економік.Що стосується розвинених економік, то Японія, Південна Корея та ЄС потрапляють під високі мита через свою виробничу ефективність. Нова формула просто фіксує факт, що американці купують більше японських чи європейських товарів, ніж навпаки. Проте вона не враховує причини: чи справді там існують бар'єри для американських товарів, чи просто їхні виробники пропонують більш привабливу продукцію. Країни з високим рівнем продуктивності опиняються під більшими тарифами, навіть якщо їхні ринки відкриті для американського експорту.Торговий представник США навіть не приховує цю підміну понять. У своїй заяві він прямо визнає, що розрахунок впливу "десятків тисяч тарифних, регулятивних, податкових та інших заходів" кожної країни був би "складним, якщо не неможливим". Тому вони пішли найпростішим шляхом – взяли дефіцит як "проксі" для всіх цих факторів.Формула містить ще два параметри – еластичності імпортного попиту та цін, але їх значення встановлені так, що вони просто взаємно анулюються. У підсумку єдиним фактором, що визначає тарифну ставку, залишається торговий дефіцит.Ця підміна "взаємності" на "зниження дефіциту" показує, що справжня мета адміністрації – не встановлення справедливих умов торгівлі, а просто скорочення імпорту, незалежно від того, наскільки чесними чи нечесними є торгові практики інших країн. Американські споживачі та бізнеси, які покладаються на імпортні компоненти, очевидно, заплатять за це високу ціну.@OstanniyCapitalist

Вибори 1 квітня. Вісконсин і Флорида.У Вісконсині вибори до Верховного суду штату. Вибори судді, як на мене, дуже дивна практика, але…наразі більшість в верховному суді у лібералів, але одна ліберальна суддя іде на пенсію, а друга (Сьюзан Кравфорд) оце переобирається завтра. Проти неї консервативний суддя Бред Шимел. Чому це взагалі важливо? Суд невдовзі має розглянути декілька важливих справ, серед яких повʼязані з абортами, виборчими правами і що найважливіше — зі змінами меж округів Конгресу, що безпосередньо може вплинути на більшість в Палаті.Маск написав, що від цих виборів залежить майбутнє західної цивілізації. Але якщо майбутнє цивілізації залежить від ідеологічних вподобань політично активних громадян якогось штату на середньому заході, то може ну її таку цивілізацію?…Так чи інакше результати цих виборів мають значення. І крім іншого будуть черговим тестом впливу Ілона на політику. Бо він знову взявся виписувати мільйонні чеки в спробах підкупу мотивації виборців.Також відбудуться вибори у 1 і 6 округах Конгресу у Флориді, щоб заповнити вакантні місця Майка Волца і Мета Ґейтса.В обох округах Трамп переміг 30+ %, тому проблем ніхто не очікував, але демократи вкинули чимало грошей в ці кампанії і за опитуваннями (публічними і не публічними) перебувають в межах похибки від перемоги. Нагадаю, у Республіканців в Палаті зараз більшість 218-213 при чотирьох вакантних місцях. Тому можна уявити як Майк Джонсон нервується через ці довибори. І стає очевидним чому Білий дім відкликав кандидатуру Еліс Стефанік.Навіть якщо республіканці виграють обидва округи (а ймовірно це і станеться) — невпевнені результати в штаті Трампа дають демократам можливості і надії на успіхи в 2026.

Ґевін Ньюсом рухається праворуч, Марк Келлі рухається ліворуч?Поки Демократи як партія намагаються зібратись і вирішити як їм бути далі, окремі демократи-політики, схоже, вже на шляху до свого політичного майбутнього.Губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом, якому на посаді лишилось 2 роки, робить впевнені кроки, щоб охопити політичний центр. Для цього наводить мости з правим флангом.Він з перших днів після інавгурації протягнув руку президенту. Більш того — не полінувався чекати на Трампа хвилин 40 перед літаком, коли той прилетів до Каліфорнії. Трамп не хотів бачитись з губернатором, тому сидів в air force one в надії на те що Ньюсом піде. Але Ґевін був налаштований рішуче і Трамп був змушений чемно потиснути руку Ньюсому.Але це не все. Губернатор запустив власний подкаст. І кого він туди запросив? Стіва Беннона! Там таки висловив підтримку ініціативі заборонити участь трансгендерів в жіночому спорті. Цілком логічна і зрозуміла теза. Але в його випадку — політична заява. Я особисто дуже сумніваюсь, що ці загравання допоможуть Ньюсому в 2028. Але я відомий своїм пророчим талантом і потужною аналітикою, тому все у нього може скластись.Але мені цікавіший інший персонаж. Сенатор Марк Келлі (той самий герой-астронавт з Арізони, якого розглядали кандидатом на віце-президента у Камали) попав під удар критики Ілона Маска.Той назвав Келлі зрадником за візит до України. А критика від Маска — це непоганий буст для будь-якого опозиційного політика. Келлі цим користається. Відповів на критику, просуваючи тезу про те, що мільярдери Трамп і Маск руйнують країну на догоду своїм олігархічним інтересам. А ще відмовився від своєї тесли на користь Шевроле. Каже, що підтримує американське і залюбки своїм вибором підтримує підприємство, на якому американські робітники обʼєднані в профспілки.Келлі розглядали хорошим кандидатом в пару до Камали за його центризм. Зокрема в питанні кордону.І мені здається його загравання з традиційно лівою риторикою (робітничою, антиолігархічною і в міру протекціоністською, а не воук-ліберальною) — це нагода очолити ліво-популістську хвилю антимасківських настроїв. Перспективніше ніж спроби Ньюсома показати комусь, що не такий вже він і ліберал.

Думаю от з ким можна порівняти Венса з-поміж інших віце-президентів. І ніхто не спадає на думку.Історично ВП — це містер ніхто. Навіть на засідання кабінету не кликали. Сиди чекай поки президент помре і час від часу заходь в Сенат.Були винятки. І останнім часом чимало.Чейні приймав багато важливих рішень в адміністрації Буша. Але він був скоріше сірим кардиналом. Не найпублічніша персона. Але дуже впливова.Байден грав вагому роль у Обами. Був досвідченою противагою молодості Обами.Буш-старший був важливою людиною. Серйозна противага несерйозності Рейгана.А от у Буша-старшого віце-президентом був молодий Ден Квейл. Мав продемонструвати спадковість поколінь, бути молодою кровʼю досвідченої адміністрації. Але запамʼятався тільки тим, що він «не Кенеді» і тим що не знав як пишеться слово «картопля».Венс — це щось унікальне. Він знайшов свою нішу поруч з немолодим Трампом. Він бере на себе ініціативу, публічно коментує президентські справи і Трампу це довподоби. Трамп дає йому простір. Це дійсно схоже на операцію «наступник».Венс у Трампа — це те чим Камала мала бути у Байдена. Але Камала дійсно виявилась просто DEI hire. Це все, звісно, ніяк не применшує того факту, що Венс неймовірно огидна особа.

Деякі українські праві кажуть, що причина нелюбові Трампа-Венса до України — занадто ліберальна державна політика в Україні щодо ЛГБТ, занадто значне залучення тут Демократичної партії, занадто багато ГОшок, які просували фемінізм і толерантність, і які виставляли Україну напоказ як занадто прогресивну і зовсім не християнську і консервативну.Проте якщо почитати того ж таки Кьортіса Ярвіна (під впливом якого знаходиться Венс), то ніякий лібералізм в Україні не грає ролі.Ярвін критикує не тільки ліберальний націоналізм, а й більш радикальний і правий Blut und Boden ("земля і кров", мається на увазі етнічний) націоналізм як примітивний і конфліктний.Його лайт-версія, лінгістичний націоналізм, також критикується.Хто довгий час особисто спілкувався з американцями міг помітити, що навіть не дуже політизовані американці дивлять на Європу зверху вниз, називаючи європейські суспільства "tribal" через цю концентрацію на етнічності — імпліцитно маючи на увазі, що їх суспільство переступило через примітивний розподіл людей по етнічності.Це, звісно, дуже простий погляд, який не враховує природу винекнення американської нації (яка вся складається з емігрантів), а також те, що в американців все ж є розподіли людей в голові на категорії, які їм замінили етнічні розподіли — в першу чергу расовий розподіл, в другу — релігійний (в США все ще дуже важливо чи людина католик яи протестант, а якщо протестант — то який, в той час як протестантсько-католицькі німці приділяють цьому куди менше уваги).Це потрібно тримати в голові, коли спілкуєшся з американцями на політичні теми.Повернемось до Ярвіна. Із чисто американською простотою Ярвін каже, що всі слов'яни одинакові ззовні (згадуємо, що для американців важливо лише те, чи ти білий), тому для розрізнення один одного використовується примітивний лінгвістичний націоналізм.Одним словом все те, що дороге для 80% українських правих — українське етнічне походження та українська мова — не грає для Ярвіна жодної ролі.Хоч депортуйте всіх неукраїнців на Мадагаскар і змусьте щебетати тих хто залишиться Солов'їною — тільки підтвердите, що ви дурачки.В той же час рф бачиться неореакціонерами ледве не як ідеальний проект недемократичної імперії, який балансує інтереси багатьох етнічних і мовних груп і керується технократами.Як сподобатись американським неореакціонерам-постлібералам, що зараз засіли в Білому Домі, особливо зважаючи на те, що противник у нас рф?Якось переконати, що ми — це міні-імперія і у нас насправді ніяка не демократія, я просвітлена диктатура, якою керує освічений лідер шляхом акламації.Ставлення до ЛБГТ і фемінізму, толерантність до інших націй тут лище третьорядні фактори.

Головною метою НАТО було (і довгий час лишалось) не стримування СРСР? А стримування Німеччини.Навіть коли 40- ві роки лишились позаду, багато хто в Європі боявся повноцінної німецької держави, яка б озброїлась, створила повноцінний генштаб і, ймовірно, здобула ядерну зброю.Не хотіли цього і американці, чим пояснюються всі зусилля по інтеграції ФРН в західний світ з усіма гарантіями безпеки і окупаційними американськими військами в Німеччині. Німці важко працювали над тим, щоб заробити світову і американську довіру. Зокрема і всіляко декларуючи свій не ядерний статус. Проте навіть в 1989 році падіння Берлінського муру і стрімкий рух в сторону німецького обʼєднання лякав багато кого на заході.Мені здається, ми забуваємо про цей контекст, маючи перед очима образи Німеччини максимально пацифістської і не самостійної.Мені здається, ця несамостійність і залежність від Америки прописана в самій природі ФРН і німці дотримуються цього правила з притаманною їм методичністю. Погляньте хоча б на те, як уперто німці привʼязували будь-який свій «ескалаційний» крок в питаннях постачання озброєння Україні до відповідного рішення США.Тому оця заява Мерца про ядерну зброю мені особисто здається серйозним поворотом.І мені здається, колись американці пожалкують про те, що контексти другої половини ХХ століття здались їм не важливими в 2к25. Але це не точно.