НА ЗВ'ЯЗКУ 🇺🇦

Короткий звіт за день. Ставка. Детально розібрали ситуацію на передовій, усі напрямки – ті, де тримаємо оборону, ті, де крок за кроком рухаємося вперед. Доповідали командувачі: Головком Залужний, генерал Сирський, генерал Тарнавський. Детально проговорили, як саме і в які терміни, яким забезпеченням, якою логістикою буде більший результат для України.Виробництво боєприпасів та зброї в Україні, нашим оборонно-промисловим комплексом. Максимально спрощуємо всі процедури, прибираємо всю бюрократію, яка ще заважає виробникам. Доповідав міністр стратегпрому Камишін. Результат буде.Чорне море та продовольчий експорт, безпека наших портів – доповідали командувач ВМС, урядовці, керівники розвідки. Хай російські терористи навіть не сподіваються, що їм вдасться спровокувати глобальну продовольчу кризу чи створити чергову цінову катастрофу. Була сьогодні й доповідь керівника СБУ Малюка. Зміст не буду озвучувати. Скажу лише те, що всі ми вдячні Службі безпеки України за повернення війни назад – державі-агресору. Що несеш світу, з тим сам і опиняєшся.Дякую всім нашим героям! Дякую всім у світі, хто підтримує Україну! Дякую кожному й кожній, хто наближає реалізацію Формули миру!Маємо перемогти. І переможемо!

Сьогодні о сьомій вечора завершено рятувальну операцію в Кривому Розі на місці удару російських ракет. Це були дві ракети «Іскандер». Балістичні ракети проти житлового будинку – в одному підʼїзді зруйновано поверхи з четвертого по девʼятий, – просто проти цивільних людей, звичайних людей, проти дітей. Це тероризм, який ніхто у світі не назве інакше.Станом на цей час відомо про шістьох загиблих, серед них – дитина: дівчинка, її звали Дарʼя. Їй було лише десять років. Разом із нею загинула її мама. Її звали Наталія. Звичайна родина у звичайному місті, чиє життя було знищене російськими вбивцями. Мої співчуття всім, хто втратив рідних і близьких.Сьогодні ж російські нелюди обстріляли Херсон – із артилерії. Загинув працівник поліції. Мої співчуття. Поранено девʼять людей, серед них дитина й чотири волонтери громадського обʼєднання «Місто сили».Попри будь-який російський терор, попри будь-які спроби Росії шантажувати світ, спільної нашої сили – усіх у світі, хто цінує життя, – достатньо, щоб подолати зло. Ми можемо не лише завдати поразки державі-терористу, а й забезпечити перемогу справедливості, коли всі, хто винен у терорі, нестимуть відповідальність. Але для цього потрібно щодня, щотижня, щомісяця збільшувати нашу співпрацю та збільшувати тиск на агресора. І я дякую всім у світі, хто саме так і робить!Дякую всім, хто захищає свободу, людяність разом з Україною!

#сторінкаІсторії25 липня 1687 року Гетьманом України було обрано Івана Мазепу336 років тому козацька Рада на березі річки Коломак вручила гетьманську булаву генеральному осавулові Іванові Мазепі.Цю булаву він утримував упродовж двадцяти двох років – довше, ніж будь-який інший гетьман України.23 липня 1687 року старшинська Рада звинуватила гетьмана Івана Самойловича у змові з кримськими татарами і позбавила його булави.Старшина передала Самойловича командувачу московським військом Василю Голіцину, а той вислав його у кайданах до москви.Для виборів нового гетьмана генеральна та полкова старшина і 800 кінних та 1200 піших козаків зібралися 25 липня на розлогій низовині біля козацького табору на березі лівої притоки Ворскли Коломака.Військова Рада, оточена шістьма рядами московських рейтарів та стрільців, одноголосно обрала «гетьманом обох боків Дніпра» сорокавосьмирічного генерального осавула Івана Мазепу.Булава гетьмана Лівобережної України до рук Івана Мазепи потрапила внаслідок чергової антигетьманської змови генеральної старшини, інспірованої фаворитом тодішньої московської правительки Софії князем Василієм Голіциним.Московити робили на Мазепу ставку, тому навіть військова рада відбувалася під суворим наглядом московської знаті. Але Мазепа мав свої плани, які розходилися із московськими. Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини й Ханської України в складі єдиної Української держави під гетьманським реґіментом, встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою. У народі до сьогодні побутує знана приказка: «від Богдана до Івана не було Гетьмана».🇺🇦 Історія України ПідписатисяУДЦР | НКЕК | САЙТ

Перш за все вітаю наших зенітників, воїнів Зенітних ракетних військ українських Повітряних сил, – вони відзначають сьогодні свій День. Я дякую за кожну збиту вами ціль, воїни! Уже понад 3000 таких цілей збито: понад 180 літаків, понад 130 вертольотів, майже 40 балістичних та понад 1000 крилатих російських ракет, понад 1600 безпілотників різних типів… Усе це – тисячі й тисячі врятованих вами життів, сотні об’єктів критичної інфраструктури, які ви зберегли.На жаль, наша держава поки не має достатньої кількості якісних систем ППО, щоб захистити всю нашу територію та збивати всі ворожі цілі. Ворог цим користується, як сьогодні – завдавши чергового терористичного удару по місту Суми, іранським дроном, зокрема по житлових будинках, а також по будівлі Служби безпеки України. Внаслідок цих ударів є поранені, є загиблі… Мої співчуття! Ми зробимо все можливе й неможливе, щоб наша ППО стала найсильнішою. Сьогодні мені доповідав генерал Олещук, командувач Повітряних сил, щодо наших дій на посилення ППО. Щоб український повітряний щит зміг закрити від російського терору всю нашу територію, а в перспективі – стати основою для європейського повітряного щита. Це абсолютно потрібно і абсолютно можливо.

Сьогодні перша річниця звільнення Зміїного від російських окупантів. Це одна з найвагоміших наших перемог. Памʼятаєте? Минулого року навесні ніхто не очікував від України, що ми зможемо реалізувати, зокрема, і це фундаментальне оборонне завдання: дати безпеку Зміїному, а отже, значній частині Чорноморської акваторії. Але наші воїни це зробили. Російським терористам потрібен був Зміїний, щоб знищити весь Південь нашої країни, нашу прекрасну Одесу й інші міста. Наші воїни їх зупинили та вигнали зі Зміїного. Україна й українці значно сильніші, ніж будь-хто думає про нас. Іноді сильніші, ніж ми самі про себе звикли думати. Я вдячний усім, хто звільнив Зміїний! ГУР разом з іншими складовими частинами Сил оборони і безпеки нашої держави провели цю операцію. Головне управління розвідки та спецпідрозділ «Альфа» СБУ, Військово-Морські сили й армійська авіація Командування Сухопутних військ, авіація Повітряних Сил і наші міцні прикордонники. Дякую! І завжди будемо памʼятати наших героїв, наших воїнів, які віддали своє життя заради цієї української перемоги. Із тих, чиї імена зараз можна назвати... Бійці ГУР: Руслан Попов, Герой України, капітан 1-го рангу; Олег Зайцев, Герой України, молодший лейтенант; Віталій Ігнатенко, Герой України, солдат. Бійці «Альфи» СБУ: Володимир Кисельов, Герой України, капітан; Олександр Крикуненко, Герой України, майор. Воїни ВМС: Ігор Бедзай, Герой України, полковник; Михайло Заремба, майор; Сергій Мущицький, капітан; Юрій Пирог, штаб-сержант. Вічна памʼять! Вічна памʼять і слава всім, хто віддає своє життя, щоб жила наша прекрасна Україна! Слава Україні!

Сьогодні день, коли точно не має бути тиші. І точно потрібне лідерство. Сьогодні світ побачив, що господарі Росії нічого не контролюють. Взагалі нічого. Просто повний хаос. Повна відсутність якоїсь передбачуваності. І це на російській території, яка нашпигована зброєю. Світ повинен не боятись. Ми знаємо, що нас захищає. Тільки наша єдність. Україна точно зможе захистити Європу від будь-яких російських сил – і не важливо, хто ними командує. Ми – захистимо. Безпека східного флангу Європи тримається лише на нашій обороні. І саме тому кожен прояв підтримки нашої оборони – це підтримка і вашої оборони, всіх у вільному світі. Скажу по-русски. Человек из Кремля, очевидно, очень боится и, наверное, прячется где-то, не показывается. Уверен, что уже не в Москве. Звонит куда-то, выпрашивает там что-то… Он знает, чего боится, потому что он сам создал эту угрозу. Всё зло, все потери, вся ненависть – он это сам распространяет. И чем дольше ещё он сможет перебегать между своими бункерами – тем больше потеряете вы все… все, кто связан с Россией. Что будем делать мы, украинцы? Мы будем защищать свою страну. Мы будем защищать свою свободу. Мы не будем молчать и мы не будем бездействовать. Мы умеем побеждать – и это будет. Наша победа в этой войне будет однозначно. А что будете делать вы? Чем дольше ваши войска будут на украинской земле – тем больше развала потом принесут они в Россию. Чем дольше будет этот человек в Кремле – тем больше будет катастроф.

Станом на цей час на території Херсонської та Миколаївської областей евакуйовано вже понад три тисячі людей. Але, знов-таки, це лише вільна територія, підконтрольна нам. На окупованій території лише на деяких ділянках вдається допомогти людям: російські терористи роблять усе, щоб жертв катастрофи було якнайбільше. Російські обстріли продовжуються – і навіть евакуаційних точок. Жодної реальної допомоги людям у затоплених районах – не заради пропаганди, а заради людей – Росія не надає. За все це повинна бути окрема, справедлива й жорстка відповідальність російської держави і російського керівництва. І міжнародні організації повинні працювати там, де ми ще не деокупували наші території. Кожне життя важливе – уся Херсонщина, увесь Південь. Кожне місто й село. Ми будемо робити все можливе, все неможливе, щоб допомога надійшла всім нашим людям. Дякую кожному нашому рятувальнику, військовим і поліцейським, місцевим громадам і міжнародним організаціям, які зараз діють на Херсонщині та Миколаївщині, усім нашим волонтерам – кожному й кожній, хто допомагає рятувати в зоні катастрофи і людей, і тварин, і життя загалом. Дякую журналістам, які поширюють правду та розповідають світу історії людей, що постраждали. Максимум зусиль – щоб швидше повернути мир усій нашій державі: кожному місту, кожному селу, кожному куточку України. Слава Україні!

«Сьогодні наша держава пройшла через одну із найбільших російських атак «Шахедами» – одночасно 54 дрони. Майже всі вони збиті… Майже! На жаль, є влучання на Житомирщині. Зробимо все, щоб допомогти, щоб відновити зруйноване.Під час цієї терористичної атаки кількісно найпотужніший удар був спрямований саме проти Київщини. У межах міста Києва та області збито 36 дронів. Саме так Росія відзначає День нашого древнього Києва…За свою історію Київ бачив різні підлості від загарбників. Пережив їх усіх – переживе і рашистів. Жодного з них тут не буде! Київ та всі наші міста, вся наша Україна – поставить крапку в історії московської деспотії, яка дуже довго і дуже різним народам несла поневолення. Її не врятують ані «Шахеди», ані будь-які інші засоби терору, які вона принизливо шукає по світу… Бо сила – вона в людях, вона у містах, вона – у житті. А коли зневажають і життя, і людей, і найбільш вагомі для культури міста – буде тільки програш для Росії. І навіть сотні «Шахедів» від цього її не врятують. Лише додадуть ганьби Росії».Звернення Володимира Зеленського наприкінці 459-го дня війни.

«Є рух на зміцнення нашої духовної незалежності. Суспільство це бачить. І я бачу схвалення українцями цих наших кроків – цілком законних. І ми продовжимо цей наш рух. Ми не допустимо, щоб у держави-терориста залишилась хоча б якась можливість маніпулювати духовністю нашого народу, руйнувати українські святині – наші лаври – або красти з них будь-які цінності.Ми зараз живемо у той час, коли всі історичні складнощі для України можемо перемогти. Можемо! Якщо будемо берегти нашу єдність, одне одного і нашу державу. Я дякую всім, хто дбає про Україну та українців! Я дякую всім, хто дбає про нашу єдність – і про єдність світу заради України! Дякую кожному і кожній, хто зараз у бою за незалежність нашої держави!Світла пам’ять усім, хто віддав своє життя за Україну! Усім, кого ми згадуємо, коли говоримо «Слава Україні!». Сьогодні я присвоїв звання Героя України Олександру Мацієвському. Солдату. Людині, яку знатимуть всі українці. Людині, яку пам’ятатимуть вічно. За його хоробрість, за його впевненість – в Україні – і за його «Слава Україні!».Герою слава! Героям слава! Україні слава!»Звернення Володимира Зеленського наприкінці 382-го дня війни.

«Сьогодні я хотів би підтримати всі ті наші міста й громади, які щодня, щоночі зазнають жорстоких терористичних ударів держави-зла. Наша Херсонщина і Херсон, яким окупант мститься за свій програш. Наше Запоріжжя. Наші міста Донеччини і Луганщини, які Росія прагне просто спалити. Наша Харківщина і Харків. Лише по Харкову і лише від початку цього року, менш ніж за два з половиною місяці, ворог ударив уже більш ніж сорока ракетами. Нікополь, Марганець – наша Дніпропетровщина. Наша Сумщина. Наша Чернігівщина. Руїни, уламки й вирви від снарядів у землі – це автопортрет Росії, який вона малює там, де без Росії панує нормальне життя. Сьогодні російський обстріл забрав життя людей у Херсоні, які просто пішли в магазин за продуктами. Троє українців загинули. Мої співчуття рідним! У Запоріжжі російська ракета вдарила по обʼєкту життєзабезпечення міста. У прикордонних районах окупант обстрілював села, щоб залякати людей, щоб прогнати людей. Але Росії там не буде. Вона стала синонімом терору і стане прикладом поразки та справедливого покарання за цей терор. Покарання, яке Кремлю не зупинити».Звернення Володимира Зеленського наприкінці 381-го дня війни.