Source
Тайлеруто | By Олександр АндрійчукЦе була важка книга, а останніх сторінок 30-40 б...
677 Views/Reach
2026-10-22 14:48
Message №14844
By Олександр Андрійчук
Це була важка книга, а останніх сторінок 30-40 було фізично важко читати. Історія Британської експедиції (Терра Нова) на Антарктиду 1910-1912рр., в загальних рисах, була мені відома, але це майже не підготувало мене до цієї книги.
Книга є збіркою записів керівника експедиції Роберта Фолкена Скотта (1868-1912) починаючи з відправлення корабля Терра Нова з Нової Зеландії 29.11.10 до останніх подихів автора 29.04.12. З одного боку Роберт Скотт був суворю та загартованою людиною яка пройшла і Крим, і Рим, але з якою ж любов’ю та теплотою він описував своїх друзів, не менш суварих та загартованих, та їх побут на протязі всієї експедиції.
Нажаль цю експедицію можна описати двома концепціями: Правило чотирьох П (Погане Планування - Повний Пиздець) та Закон Мерфі (якщо щось може піти не так - воно піде не так). Це був вкрай ризикований та амбітний проєкт який під впливом зовнішніх (погано погода + нащасний випадок) та внутрішніх (не вдалий підбір спорядження, способі просування, кількості та якості спорядження) чинників призвело до катастрофічного фіналу. Але не дивлячись ні на що Полярний відділ підкорив Південний Полюс. Так, загін програв перегони між людьми, але переміг саму природу і цим вписавши свої імена до когорти відчайдухів що зуміли подолати цей шлях, який ще майже пів-століття не був повторений.
Книгу складно рекомендувати, але я її рекомендую. 9 льодовиків Бірдмора з 10.
p.s. Нажаль саме видання слабким(. По-перше експедиція Скотта була логічним продовженням експедиції 1907-1909 (Німрод) під керівництвом, не меншого відчайдуха генрі Шеклтона, яка стала базою, а в деякий аспектах присиною трагічного фіналу Скотта, і про це в книзі майже не згадується. А по-друге не дивлячись на присутні фотоматеріали відсутність хорошої мапи експедиції.
Це була важка книга, а останніх сторінок 30-40 було фізично важко читати. Історія Британської експедиції (Терра Нова) на Антарктиду 1910-1912рр., в загальних рисах, була мені відома, але це майже не підготувало мене до цієї книги.
Книга є збіркою записів керівника експедиції Роберта Фолкена Скотта (1868-1912) починаючи з відправлення корабля Терра Нова з Нової Зеландії 29.11.10 до останніх подихів автора 29.04.12. З одного боку Роберт Скотт був суворю та загартованою людиною яка пройшла і Крим, і Рим, але з якою ж любов’ю та теплотою він описував своїх друзів, не менш суварих та загартованих, та їх побут на протязі всієї експедиції.
Нажаль цю експедицію можна описати двома концепціями: Правило чотирьох П (Погане Планування - Повний Пиздець) та Закон Мерфі (якщо щось може піти не так - воно піде не так). Це був вкрай ризикований та амбітний проєкт який під впливом зовнішніх (погано погода + нащасний випадок) та внутрішніх (не вдалий підбір спорядження, способі просування, кількості та якості спорядження) чинників призвело до катастрофічного фіналу. Але не дивлячись ні на що Полярний відділ підкорив Південний Полюс. Так, загін програв перегони між людьми, але переміг саму природу і цим вписавши свої імена до когорти відчайдухів що зуміли подолати цей шлях, який ще майже пів-століття не був повторений.
Книгу складно рекомендувати, але я її рекомендую. 9 льодовиків Бірдмора з 10.
p.s. Нажаль саме видання слабким(. По-перше експедиція Скотта була логічним продовженням експедиції 1907-1909 (Німрод) під керівництвом, не меншого відчайдуха генрі Шеклтона, яка стала базою, а в деякий аспектах присиною трагічного фіналу Скотта, і про це в книзі майже не згадується. А по-друге не дивлячись на присутні фотоматеріали відсутність хорошої мапи експедиції.