Сьогодні свій 65-ий день народження святкує Грем Мак-Тавіш — Двалін з "Гобіта"!Грем — уродженець Глазго у Шотландії. Він дуже пишається своїм походженням та родом, адже ще є членом славетного Клану Мак-Тавіш (Na MacTàmhais).Розпочав свою акторську кар'єру з лондонського театру, у 1986 році дебютував на телебаченні у міні-серіалі "Return to Treasure Island", а 1988 — у фільмі "For Queen and Country". Зараз ми впізнаємо його по ролях у, власне, "Гобіті", фільмі "Король Артур", серіалі "Чужоземка" "Люцифер", "Проповідник", "Відьмак" та "Дім Дракона". Окрім кіношних ролей, Грем займався озвученням ігор, зокрема й три "Call of Duty", "Dante's Inferno", "Star Wars: The Old Republic" та інші.Мак-Тавіш про гномів та свого персонажа у "Гобіті":Я великий фанат "The Dirty Dozen" і гноми видались мені дещо схожими на персонажів того фільму. Це надзвичайна група осіб із різним минулим, навичками та цілями, які об'єднуються заради однієї мети — у пригоді, що від самого початку виглядає приреченою. Але оскільки нас тринадцятеро, ми, без сумніву, — "Грязна дюжина". Я вирішив, що Двалін — це абсолютний, збіса крутий воїн. Він ветеран, професійний солдат, який живе битвою й не має жодних ілюзій щодо майбутнього. За природою агресивний, він ніколи не відступає й не надто полюбляє жарти. Це не той, хто жартує біля багаття. Хтось може розповідати захопливу історію, але Двалін натомість вже дістане свої сокири й точитиме леза до ідеальної гостроти. Грем казав, що у Дваліні є відчутна "шотландськість":Я зустрічав десятки таких Двалінів у своєму рідному Глазго — похмурих, серйозних людей, яких важко чимось збентежити, яких нелегко вразити і які схильні тримати всіх на відстані витягнутої руки та "на своєму місці". Трохи про родинні зв'язки:Двалін відзначається палкою та непохитною вірністю Торіну. Між ними існує зв’язок, який неможливо розірвати, і він підтримуватиме його як ватажка навіть тоді, коли всі обставини казатимуть, що цього не варто робити. Що ж до Баліна — він мозок і голос, тоді як Двалін — м'язи і дія. Мені видається, що в юності вони не надто багато часу проводили разом. Розглядаючи цей аспект, я спирався на власні стосунки з братом, який на тринадцять років старший за мене і тому здавався радше дядьком, ніж братом. Про гномські тату та крутість:Для мене татуювання на руках, передпліччях і голові — це візуальна історія нашого народу, обряди посвячення, символи пам'яті про події, що сталися з расою гномів. Що стосується передпліч — я їх люблю, навіть якщо вони зроблені з силікону! Я думаю про Дваліна як про своєрідного "Янгола Пекла" у гномському світі. Ви можете легко уявити його на величезному Harley-Davidson. Власне, я збираюся назвати свого поні у фільмі "Гарлі", спробую вставити це дуже швидко й подивитися, чи зійде мені з рук. Саме такі речі мене й розважають. Досить сумно, якщо замислитись! Про розробку деталей персонажа та отримання ролі:Нам, акторам, дали надзвичайно багато свободи й залученості — зокрема, нас заохочували пропонувати ідеї щодо дизайну зброї наших персонажів. Я згадав, що читав про те, як у британських письменниць XIX століття, сестер Бронте, було два пси з іменами Grasper і Keeper — доволі несподівані імена для домашніх улюбленців. Я між іншим згадав про це Пітеру, мовляв, Grasper і Keeper були б чудовими іменами для сокир Дваліна — просто як деталь характеру. Пітер одразу відповів: "Чудова ідея. Ми можемо вирізьбити ці імена на лезах гном’ячкими рунами". І буквально наступного дня вони вже були готові! Коли мені запропонували цю роботу, я відчув чисту, абсолютну радість, бо розумів, що це буде надзвичайна можливість для кар’єри. Але більше за це — вона виявилася надзвичайною можливістю для життя [згодом він осів у Новій Зеландії]. Цитати з книги Браяна Сіблі "The Hobbit: An Unexpected Journey Official Movie Guide". #дата #інтервю