Зупинка транзиту російського газу - це знакова подія для української держави, для української державності. І безумовно для української енергосистеми. Таке важливе і довгоочікуване рішення можна тільки порівняти з відʼєднанням від російської електроенергетичної мережі і приєднанням до єдиної європейської. Це рішення необхідно було прийняти щє у 1994 році. Як і багато інших. Але наразі головне, що воно прийнято і воно реалізоване. В першу чергу, це фундаментальне відʼєднання Україні від гачка на якому ми сиділи усі всі ці роки. Через цей гачок ворог увесь час маніпулював країною, політиками та громадянами. Ера умовно «дешевого газу» скінчилась. І я маю надію, що буде потроху приходити розуміння до всіх, що це був найдорожчий газ, який можна було собі уявити. В другу чергу, це буде зміна ринкових моделей і відносин у всьому регіоні. І ми, як держава, будемо приймати участь. Як повноцінний гравець. На нормальній дошці і з зрозумілими правилами. Державні підприємства, приватні бізнеси всі від цього виграють. В третє. Ми бачимо, що ринки європейські навіть не колихнулись від цього рішення. Це означає, що у Європі вже завершився перехід. І це гарна новина. І це гарна нагода продовжити роботу у напрямку звільнення Європи від залежності від російської нафти.