🍁 Сьогодні виповнюється 173 роки від Дня народження колекціонерки й меценатки Варвари Ханенко з родини Терещенків. Вона була старшою донькою у великій і діяльній сім'ї найзаможнішого українського підприємця й видатного філантропа Миколи Терещенка.🖌23-річною Варвара вийшла заміж за молодого юриста Богдана Ханенка. Майбутній чоловік був вражений не так вродою обраниці, як її енергійністю, відчуттям смаку та бажанням діяльності. Це був щасливий шлюб, який приніс чимало користі Україні. Під час своєї весільної подорожі по Італії Ханенки придбали перші раритети, які поклали початок одній з найцінніших мистецьких колекцій України. Для зберігання цієї колекції подружжя звело в Києві будинок-галерею, який з самого початку задумувався як майбутній музей.🖌Загалом родинне зібрання Ханенків налічувало понад 8000 гравюр, близько 700 творів мистецтва Сходу, понад 400 картин, понад 300 коштовних речей із золота й срібла, а також вироби з порцеляни і майоліки, археологічні знахідки, роботи українських народних майстрів, ікони, старовинні меблі тощо.На початку Першої світової війни Ханенки були змушені евакуювати частину скарбів до московського історичного музею. На жаль, у росії передбачувано відбулася "усушка й утруска": близько 30 картин зникли безслідно. 🖌1916 року родинне зібрання разом з будівлями вже тяжко хворий Богдан Ханенко за заповітом передав дружині, щоб вона упорядкувала колекцію, створила народний музей і подарувала його столиці - з єдиною умовою: у назві мало зберегтися ім’я Ханенків. Часи були тривожні, на тлі спроб захоплення Києва німці, які підтримували гетьмана Скоропадського, пропонували Варварі окремим потягом вивезти її саму й усю колекцію до Німеччини, проте жінка відмовилася переносити музей закордон - він мав відбутися лише в Києві.Та у 1919 році Київ захопили совіти. Варвару Ханенко, яка на той час вже склала дарчу на ім’я Української академії наук, мало не виселили з власного будинку - врятувало заступництво академіків, членів створеного Комітету музею. Натомість засновниці, власниці й дарувальниці заборонили заходити до музейних зал, щоб не заважати пролетарям розглядати картини...🖌Майже одразу після смерті Варвари Ханенко у 1922 році більшовики порушили і заповіт її чоловіка: імена Ханенків вилучили з назви закладу "за відсутність революційних заслуг перед пролетаріатом".Наприкінці 1920-х цінності з музею розпродували за кордоном - начебто, щоб вернути кошти для потреб індустріалізації країни. Ще частину зібрання було розграбовано під час Другої світової війни. Але попри всі втрати, пережиті у XX столітті, у стінах музею й дотепер зберігається найбагатша в Україні колекція голандського, іспанського та італійського живопису. 1998 року заклад відкрився після реставрації, і йому нарешті було повернуто славне ім’я Ханенків - Богдана і його дружини Варвари, без опіки якої музей просто не міг відбутися.🖌Насамкінець ще один цікавий і неймовірно прикрий факт: через катастрофічну відсутність історичних артефактів, ми дуже мало знаємо не лише про юнацькі роки Варвари Ханенко, а навіть про її зовнішні риси. На сьогодні в нашому розпорядженні є три старих чорно-білих фото з її втрачених живописних портретів, одна фоторепродукція невстановленого походження, а також дві фотографії, жодна з яких не може остаточно вважатися фотографією Варвари Ханенко. І більше нічого...