Стандарти хотівших у НАТО (частина 1)Що буде, коли армія майже розформована, а до неї їде перевірка?«Стандарти хотівших у НАТО» — це не інструкція, а літературна терапія. Весна 1996 року. Полк існує формально, командир живе від весілля до похорону, зарплати нема, особовий склад — умовний. Але попри це, з’являється ідея: показати себе перед комісією як "майже натівський підрозділ".Замість бойової підготовки — фарба, таблички з інструкціями, скотч, саморобні стенди. Все — для перевіряючих. Командир мобілізує підлеглих (і пляшки з сейфу), щоб зробити з цього полку «цукерочку». Ну або принаймні, щось із фантиком.Книга про армійську імпровізацію, абсурд і спробу зберегти обличчя в системі, яка вже все про тебе вирішила. Якщо ви знаєте, що таке бірки, бойове розпорядження, табель обліку і фарбування всього живого — ця історія вас не залишить байдужими.Вартість книги 300 грнДля замовлення пишіть мені @RuslanBortaВесь перелік товарів можна переглянути тутПочитати відгуки тут#подарункивійськовим
Казка про солдата і віру в державне майно.Жив був солдат і жив відносно спокійно у більш менш спокійному гарнізоні. Робив солдат все що кажуть, і дібільних запитань не задав. Бо знав солдат, ще ні одне дібільне запитання дібільне завдання не зупинило. Ну і так він жив собі: від сніданку до обіду, від обіду до вечері, від вечері до сну і далі як у замкненому колі повторення одних і тих самих подій. Але ж одного дня тиць-пиздиць сержант приходить і на обличчі має загадкову ноту сюрприза у вигляді чергової дібільної задачі. ⁃ Пішли, - каже сержант солдату. ⁃ Пішли, - погоджується солдат. ⁃ Одно бачиш хня вісить. - Сержант показує пальцем на хню. ⁃ Бачу. ⁃ Ото маєш її зірвати і повісити нову. Цю. На. ⁃ Поняв, - каже солдат. - А є чим?В армії обовʼязково треба питати нарахунок цього, бо деякі посадові особи думають, що солдат може забити гвоздь пісюном і молоток йому давать не обовʼязково. ⁃ Звісно є, - каже сержант. - На! Пістолетик і на скоби. Пістолетик мені в руки потім даєш, поняв? ⁃ Поняв.Далі солдат і сержант переглнулися поглядами. І солдат натякає сержанту на відстань від солдата до тої хні. У висоту це було добрих метрів шість. ⁃ Шо дивишся? - питає сержант. ⁃ Та я ж не спайдер мен, - відповідає боєць. ⁃ Бля! Солдат демонстративно показав на скільки у гору може підпригнути.Сержант почав матюкатися і кудись пішов. Тим часом солдат придумував план. Навіть, якщо зараз прийде ротний і вони разом будуть казати, що солдат ледар, блиндар і дібілушка, то треба буде пояснити їм, що навіть якщо він і підпригне на 5 метрів вгору, йому прийдеться тримати в одній руці нову хню, в другій пістолетик, який не можна проібать. Питання в тому, що у нього немає третьої руки, щоб зачепитися і протриматися на горі пару хвилин. Звісно, ротний почне матюкатися, бо понабирають дворуких…Поки солдат придумував план А, повернувся сержант. У руках він тримав драбину, яку можна було назвати драбиною тільки за її зовнішній вигляд. Щодо її якості, то солдату хотілось би краще розглянути план А. ⁃ На, лізь давай! - каже сержант. ⁃ А вона витримає? - питає солдат. ⁃ Звісно що витримає. Ти шо? Не віриш у державне майно чи шо? ⁃ Вірю, - відповів солдат і придивившись уважніше до деревини побачив напис: «моде ін стародавня Греція», а з іншої сторони гострим предметом було вирізано напис «Діонісій», а під ним «Гавгамели 1.10.331 до н.е.». ⁃ Лізь давай, шо читаєш?Солдат пару разів дихнув, взяв хню, пістолетик і поліз. Із кожним метром у висоту він відчував, як під ногами хрустить стародавня мудрість та філософія. Звісно, він вже бачив себе таким, який летить з драбини із криком: «бля-а-а», міцно притискаючи пістолетик, який не можна проібать навіть, якщо ти наібнувся з драбини. Знизу стояв сержант, який тримався холоднокровно. Він або дуже сильно вірив у державне майно, або просто розумів, що летіти з драбини прийдеться не йому, а солдату.Солдат стікав потом і просувався наверх, драбина поки трималася. Повіяло трохи вітром, від чого у нього засвербіло між булками. ⁃ Ну шо там? - питає сержант. ⁃ Хвилинку, - відповідає солдат. - Він якраз доліз до верху і про всяк випадок глянув у низ, щоб приблизно оцінити посадку на випадок непередбачуваного польоту.Маючи велику кількість адреналіну в крові, він одним махом вирвав стару хню, приліпив нову, скобами клац-клац і по троху, потихеньку почав спускатися назад. ⁃ Ось пістолетик, - вже на землі каже солдат. ⁃ Ну! Бачиш? А ти бздів.Сержант взяв драбину і поніс її самостійно і дбайливо, бо напевне вона була для нього такою ж дорогоцінною, як і для солдата пістолетик.Вже потім, через багато-багато років, коли цей солдат буде дивитися передачу про найжорстокішу частину підготовки морських котиків: “He’ll Week” він просто посміхнеться, адже ніщо у світі так не загартовує сміливість, як звичайна ВІРА у державне майно.Сподобалося? Вподобаєчку зразу, без метушні😎Також прохання підтримати мої баночки:Банка:https://send.monobank.ua/jar/dsD72guQnКартка:4441111124628003#казка_СХН
так вот один з юних прематоподібних в вигляді гумору або розчарування зазначив «может їх йбать ще полить» проходячий мимо вожак напевно прийняв його за свого (майбутнього вожака) та в наступну хвилину визначені члени зграї були вже озадачені пошуками цілих ємностей для поливу майбутніх можливо плодоносних дерев… Старші та більш мудріші члени зграї «бажали юному вожаку щастя та довгих років життя» сильно похлопуючи останнього по плечу так що той напевно досі має певні проблеми з суглобами правої верхньої кінцівки. Інші члени визначеної зграї прийняли пошук сосудів як виклик та відправились на їх пошуки як на пошуки святого гроаля… десь розтворившись на фоні лісу та «облаштованих місць відпочинку»Але пошуки гроаля як такого сприймаються середнім керівним складом зграї як намагання посягнути вже на іх перебування у «визначених місцях відпочинку особового складу зграї» тому нехитрий дзвінок одному з шукачів святого гроаля з цілком довічним питанням в зграї « де ти блять проібався?» не вимагають від останнього якоїсь чіткої відповіді на цілком конкретне питання…. Перебуваючи в екстазі від усього що вокруг в лісі твориться вожак лікує… він напевно у той час починає розуміти що поки молодші члени зграї пов’язані узами пристрасного кохання з деревами у лісі ні про які місця пройобу найдеться взагалі! Загалом процес йшов.Разом з процесом йшов поряд ще ряд: фахівців, визначених осіб(старших), ще ряд всякого роду;«підскажчиків», «порадників» та людей які намагались якось завуальовано вивідати у залучених у процес «що нахуй відбувається».. Як істинний лідер Вожак не дозволяв всякого роду незрозумілим особам втручатися у його величезну задумку з зміни ландшафту лісної поверхні с заміною на її ділянці ростучих єлементів… Уява за моєю думкою яку він мав дуже чудову малювала йому картинку всякого роду відзнак та заохочень від старших співплеміннеків за таку проявлену геніальну реалізацію задуманих заходів щодо недопущення порушення, та підтримання сувороі дисципліни в зграї… критикувати може кожен! А ви ну вот ви додумались би до такої оперативно- тактичної комбінації с заміни природніх ресурсів в лісі!!!? «Та хуй там!» думав вожак. Напевно в його голові зріла думка що в КЗЗ в якомусь потайомному ящику є прилади нічного бачення. Тобто цілком реально було би залучити людей ще до нічної пересадки! Але нажаль у ці плани достойні Наполеона та Македонського разом узяті, втручався навчальний процес та вірогідність пройобів приладів нічного бачення менш здібними за інтелектом та званням приматообразних… яка прикрість думав він. Процес підходив до свого (ну звісно якщо можна так висловитись) «логічного кінця» втомлені але трохи задоволені напевно від фіналу такої історії члени клубу «юний садовод» завершували останні штрихи… Консультативна-фокус група з різного роду коучерів (тренер, який допомагає вам стати більше ефективним у досягненні поставлених цілей.) вже давно розійшлась по «визначеним місцям відпочинку особового складу». Одинока визначена посадова особа поливала нові-старі дерева…#Паркер
Друзі!Отже нами з Пупком вчора було здійснено заходи щодо мудохання😎, щоб створити приватний канал (для підтримки і розширення діяльності автора).Бачу вже перших підписників💪.Зараз вже трохи роздуплилися і можемо трохи доповісти як ондо працює😁.На початку я шукав платного бота, але я очконув щоб не попасти на якогось руснявого і вирішив краще зробити це більш безпечніше через Базу моно, у яких є свій бот.Оформити платну підписку на канал можна маючи додаток монобанк, або не маючи додатку. Головне це зареєструватися в їх базі. Якщо маєте додаток то реєструєте через нього, якщо не маєте то реєструєтеся через гугл.Всі 5 рівнів підписок дають вам однакову можливість читати контент каналу, різниця тільки в тому, яку форму одягу ви обираєте😁😁😁.Оформлючі платну підписку ви допомагаєте мені розвивати канал і дасте методичного підсрачника бистріше писати книгу😁, в свою чергу ви отримаєте доступ до контенту, який я більше ніде публікувати не буду. І це не тільки опис мого унікального погляду на дібільність життя, а ще і мої секрети того, як я писав книги і як я зараз пишу намагаючись створити новий світ😎 (старий вже всіх заїбав і мене у тому числі😁). Не забувайте, що оплативши підписку ви маєте зайти в розділ «мої винагороди» і саме там буде бот, який направить вас напряму в канал, де я вчора вже опублікува перший пост.Посилання на базу моноhttps://base.monobank.ua/5nsfoRZz1G3UFBЯкщо щось не виходить, можна написати мені:@RuslanBorta
Друзі!Як і обіцяв, продовжую ділитися враженнями щодо перегляду Джиперса Кріперса 2001 року.І зразу напишу, через що я дуже здивований. А здивувало мене те, що в американських фільмах у ті далекі роки - показували довбойобів. Я думав, що у них їх немає, але як показує це кіно - є😁Бо нормальна, толкова людина, яка закінчувала Десну, або хочаб Старичі, ніколи не полізе в якусь підозрілу трубу😁.От я дивлячись цей фрагмент так це і коментував:«Ти шо довбойоб, щоб туди лізти?» Ну тобі пояснили, шо тута якась жіночка пропала пару років назад, ну май же хоч трохи розуму в тому бубні😁 Встань, подумай, подзвони сержанту, скажи що в мене йобнуті ідеї в голові…Але ні, поліз…Що мене взагалі не здивувало? Так це те, що цей СЗЧшнік Джиперс їв органи. А шо тут такого? У кінці 90-х на початку 2000-х і не таке в армійських їдальнях давали. От якби він їв ананаси, які по телевізору показували, тоді б мене то здивувало і я б сказав, що то всьо піздьож.Наразі доповідь по фільму закінчив. Як додивлюся далі, то напишу продовження😁. Вподобайку, якщо такий формат пересквзування фільмів вам подобається і тут не забагато спойлерів😁
Якщо ви шукаєте посаду в Силах Оборони, де ви зможете бути найефективнішим, розповімо про LobbyX Army.В Україні вже більше року працює сайт із вакансіями до Сил Оборони України — army.thelobbyx.com 🔥Платформа з працевлаштування та рекрутингова агенція Lobby X пропонує альтернативний метод долучення до війська, що дозволяє самостійно обрати підрозділ і посаду для несення служби залежно від ваших навичок та інтересів. Для цього достатньо надіслати резюме на бажану вакансію.Маємо вакансії різного профілю: від бойових, штабних і медичних до креативних та айтішних. Lobby X передає відгуки безпосередньо військовим частинам, які в свою чергу гарантують мобілізацію, контракт або переведення саме в їх підрозділ та на обрану кандидатом посаду. Платформа напряму не взаємодіє з ТЦК та СП. За рік військового рекрутингу LX скористались понад 25 тисяч добровольців та понад 120 підрозділів. Підібрати вакансію до українського війська можна на сайті, нові вакансії також публікуються в каналі @lobbyxArmy.
TGLIST.COM.UA
