Помітив цікаву тенденцію.Вчора передивлявся відео Валерії в ТікТоці й читав коментарі під ним. І там знову те саме: на молоду дівчину накидаються чоловіки, які чомусь у своєму житті вирішили, що жінка може приїхати в інше місто лише для того, щоб «закріпити успіх», «нас*с*ти» або отримати гроші від когось. Не все так влаштовано в світі, як у них в голові.По-перше, якби не Валерія, у нас багато чого просто не було б. Це факт. Людина працює, створює, розвиває - але замість оцінки її роботи частина людей намагається звести все до якихось примітивних припущень.По-друге, я взагалі не розумію, чому частина жінок старшого покоління, які свого часу повірили в обіцянки про європейські пенсії, краще життя, зміни - і так можна згадувати обіцянки різних років, - сьогодні накидаються на людей, які потенційно можуть щось змінювати.Я вже цю тему обговорював і не хочу знову в неї занурюватися. Я сам така ж людина, як і всі інші. Я теж свого часу не вірив у війну, вірив у слова, які нам говорили.Я завжди робив свою роботу чесно й відверто. Можу помилятися, але ніколи не вважав нормальним принижувати інших заради того, щоб самоствердитися.І от що я зараз бачу: частина людей реально хоче, щоб усе було максимально жорстко. Щоб була якась диктатура, щоб хтось прийшов і просто почав усім вказувати, як жити.📌Особливо дивно бачити це від людей, які самі роками чекали від держави змін, обіцяних пенсій, справедливості й нормального життя - а тепер накидаються на тих, хто хоча б щось намагається робити.І найцікавіше - замість підтримати людину, яка щось створює, розвиває і потенційно може змінити середовище, ми шукаємо спосіб її принизити.Що з нами не так?Чому чужа діяльність так викликає не повагу?Може, проблема не в тих, хто щось робить, а в нашому ставленні до людей, які наважуються просто БУТИ і не просто ІСНУВАТИ?