Я людина, яка більше 20 років в освіті і дійсно має право сказати про нашу освіту наступне: 1) Вартість навчання щороку зростає, але це не супроводжується пропорційним покращенням матеріальної бази чи рівня викладання — студент платить більше за майже те саме.2) Стипендії відірвані від реальності. Академічна стипендія не покриває навіть базових витрат студента, тож вона перестала бути стимулом до навчання й перетворилася на символічну виплату.3) Застарілі програми. Багато курсів десятиліттями не оновлювалися й готують до ринку праці, якого вже не існує. Розрив між тим, що викладають, і тим, що реально потрібно роботодавцю, величезний.4) Перевага лекцій-монологів над практичними навичками.5) Студент технічної чи мовної спеціальності витрачає семестри на дисципліни, що не мають стосунку до фаху, замість поглиблення в основне.5) «Заради диплома, а не знань». Сама система мотивує отримати «корочку», а не компетенцію, бо ринок досі вимагає формального документа.6) Низькі зарплати викладачів. Це виштовхує найкращих у бізнес чи за кордон, а в аудиторіях лишаються або ентузіасти, або ті, хто не зміг піти.7) Величезна кількість звітів, силабусів, паперів забирає час, який мав би йти на студентів і науку.8) Кумівство й непотизм. Кафедри подекуди формуються за принципом особистих зв’язків, а не професійності, що блокує приплив свіжих кадрів.9) Авторитарний стиль. Ієрархія, у якій студент і молодий викладач безправні, душить ініціативу й критичне мислення.10) Інфраструктура та виглядЗношені будівлі. Багато корпусів роками не бачили капремонту — обдерті стіни, старі вікна, аварійні аудиторії. Вигляд університетів пригнічує, а не надихає.11) Жахливі гуртожитки. Перенаселеність, застаріла сантехніка, проблеми з опаленням і безпекою — умови, у яких важко вчитися й жити.12)Слабка матеріальна база. Лабораторії з обладнанням 1980-х, брак сучасних приладів, реактивів, комп’ютерів — особливо болісно для природничих і технічних спеціальностей.13) Бідні бібліотеки. Застарілі фонди, обмежений доступ до сучасних наукових баз і журналів, тоді як світова наука доступна онлайн за передплату, якої немає.14) Відірваність від ринку праці. Виші готують спеціалістів, яких надлишок, і недовиробляють тих, кого бракує. Немає гнучкого зв’язку з реальною економікою.15) Відтік мізків. Найкращі студенти й науковці виїжджають — і війна це різко прискорила. Система не може ні втримати, ні повернути таланти.16) Інерція й опір реформам. Попри окремі позитивні кроки (НМТ, прозоріший вступ, автономія), система загалом змінюється повільно, а реформи часто грузнуть у бюрократії та опорі «старої гвардії».