Поїхали на Кругів, а там… Побачили сотні українців посеред глухого лісу, які прийшли на відкриття криївки. Їхали польовими дорогами, через ліси, туди, де вже не працювала навігація. Здавалося, що їдемо у справжню глушину. Але єдиною ознакою, що ми на правильному шляху, були десятки автомобілів, автобусів, людей, які рухалися в одному напрямку.Біля останньої криївки генерал-хорунжого УПА Василя Кука нас чекало те, чого ми зовсім не очікували. Сотні українців, військові, бойові прапори бригад, військовий оркестр і ще живі повстанці, які свого часу боролися за Україну. Я дуже хотіла показати це місце своєму синові, щоб він побачив: боротьба за свободу України почалася не сьогодні. Колись московських окупантів тут били повстанці, сьогодні їх знищують наші воїни.Це був справжній здвиг. У мене вчора відродилася надія, що все буде добре. Всім зайдам, всім московським прислужникам, зеленим прислужникам просто цього не зрозуміти. Україна жива, вона буде жити і вона обов'язково переможе. Слава Україні!