“Летунський відділ УГА”. Спогади сотника Петра Франка, командира летунського відділу.* * *«Із літаками я познайомився добре у Вінер Найштадті, а потім у летунській школі в Райльовац коло Сараєва 1916 р., де відбув летунську школу як технічний старшина.Із Райльовац я вернувся до Легіону якраз під Соснів, де мало що не попав у російський полон. Потім прийшли ходи й переходи: Камянець Подільський, Вірзуля, Олександрівськ, Одеса, Чернівці і похід на Львів. Коротка оборона касарень Фердинанда, Кайзервальду, палати Голуховського і відступ.Коли моя сотня скорострілів стояла на Високім Замку, кілька разів прилітав у гості польський літак. Але я приготовив скоростріл і чекав. Й одного гарного пополудня, низенько над нами появився той літак... Перша бомба впала далеко від нас. Моя сотня розбіглася у паніці, бо бистрі очі стрільців побачили, як із літака доглядник кинув бомбу, що мала впасти просто на нас. Я лежав під скорострілом та дивився, як бомба летіла просто на мій скоростріл, який сипав кулями.