🇺🇦 Історія СхідГЗК в цифрах і фактахНові технології гірничого виробництваУ перші роки роботи ДП «СхідГЗК» перед фахівцями підприємства стояла надважлива задача – вдосконалення гірничого виробництва. Про виконання цієї роботи своїми спогадами у книзі «Уран України» поділився Почесний ветеран праці ДП «СхідГЗК» Павло Васильович Конопльов.Наприкінці 1954 року за ініціативи головного інженера комбінату В.Алесенка було створено проєктну групу, яка, спираючись на світовий досвід, мала розробити та втілити на виробництві передові технології, що використовувалися в країні та світі.Робота почалася з розробки проєкту розбурювання та обвалення міжкамерного цілика. Її доручили Павлу Конопльову, який в той час переходив з маркшейдерського відділу до проєктної групи. Під час проєктування виникла низка проблем, без вирішення яких подальше вдосконалення гірничого виробництва ставало неможливим. Спочатку потрібно було довести, які нові машини і механізми будуть потрібні для того, щоб корінним чином змінити системи розробки і значно збільшити продуктивність праці всього комплексу гірничих робіт.П.В.Конопльов розробив два типових проєкти з відбійки руд глибокими свердловинами, пробуреними станками дробарного буріння, що існували в той час. За допомогою цих проєктів та розрахунків група розробників довела, що навіть за такого примітивного метода буріння доцільно застосовувати системи розробки з відбійкою руди глибокими свердловинами. Група зазначала, що головною проблемою удосконалення гірничої технології є бурова техніка. Від її продуктивності та способів буріння залежить весь комплекс гірничих робіт.Значну роль у технології гірничого виробництва відігравали машини та механізми, що застосовувалися на випуску руди з блоків. Тут потрібні були високопродуктивні скреперні лебідки потужністю не менш 50 кВт. Необхідно було замінювати і випускні люки на більш потужні і безпечні металеві з нижньою підсічкою. Розроблені групою типові проєкти довгі роки були своєрідними стандартами для обладнання, подальшого його вдосконалення на базі нової техніки, машин та механізмів, що з’являлися.Приблизно в той же час науковці проводили на комбінаті дослідження з можливого застосування твердіючої закладки у гірничій справі.Всю цю діяльність супроводжував грамотний інженер К.Мясніков. У той час ніхто не передбачав, що ці роботи з часткової задачі – підтримки залізорудного масиву від обвалення при випереджальній обробці цінних уранових руд – зроблять справжній переворот в гірничій справі.В кінці 50-х на початку 60-х років стали відомі результати із застосування твердіючої закладки у гірничій справі. Зниження втрат більше ніж у три рази дозволило отримати значний економічний ефект та повністю окупити витрати на закладку. Крім того, застосування закладки дозволило провести відпрацювання руд, що знаходилися під населеними пунктами, невеликими водоймами та деякими іншими спорудами, що підлягають охороні.