СхідГЗК

СхідГЗК отримає позику на 555 млн гривень для модернізації підприємства і збільшення обсягів виробництва.За ініціативою Міненерго ухвалили на Уряді відповідне протокольне доручення.«Енергоатом» надасть СхідГЗК поворотну фінансову допомогу до кінця 2027 року. Кошти дозволять підприємству збільшити видобуток уранової руди та обсяги виробництва ураново-оксидного концентрату.Для цього ДП «СхідГЗК» розроблено план розвитку підприємства, який передбачає виконання заходів для оздоровлення підприємства та стабілізацію його роботи, а саме:▪️ придбання гірничого обладнання, виконання прохідницьких робіт та поступове збільшення підприємством виробництва уранового оксидного концентрату до 45 тонн на місяць;▪️ будівництво нових горизонтів;▪️ реконструкцію підйомних установок та систем вентиляції шахт;▪️ проєктування та будівництво нової сірчанокислотної установки потужністю 85 тис. тонн сірчаної кислоти на рік.Окремо визначили заходи для підвищення заробітної плати працівникам підприємства. У 2026 році підвищення відбуватиметься в три етапи – у червні, вересні та грудні. Вже за червень гірники отримали підвищені на 20% оклади.Ці рішення разом із ухваленням законопроєкту щодо корпоратизації СхідГЗК допоможуть вивести його зі скрутного фінансового становища. Ми перетворимо його на успішне підприємство – частину вертикально інтегрованого холдингу, що контролюватиме увесь технологічний цикл: від видобутку та виробництва уранового концентрату до генерації електроенергії.

🔷 Ветеранська політикаДолучайтеся до програми «Ветеранський спорт» у третьому кварталіУ період із 1 по 20 липня 2026 року триватиме прийом заявок для участі у реалізації програми розвитку ветеранського спорту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №2. 🔷 Програма «Ветеранський спорт» запроваджена для того, щоб допомогти ветеранам та ветеранкам підтримувати фізичну форму, відновлювати сили, ставати частиною спортивної спільноти та знаходити нові джерела мотивації після служби.Ветерани та ветеранки можуть отримати 1500 гривень на заняття спортом у ІІІ кварталі поточного року.🔷 Як подати заявку?1. Увійти до застосунку «Дія» (мобільний пристрій).2. Перейти до розділу «Ветеран PRO» та обрати послугу Ветеранський спорт. 3. Вибрати «Дія.Картку» для отримання виплат та надіслати заяву.Після схвалення заявки кошти надходять на «Дія.Картку» орієнтовно протягом 6 днів.🔷 Скільки часу є на використання коштів? Кошти необхідно використати до кінця кварталу, у якому їх було нараховано (до 30 вересня 2026 року).Зверніть увагу, що за програмою «Ветеранський спорт» працюють окремі спортивні заклади, а також магазини спорттоварів (про це повідомляється на їхніх сайтах).🔷 Виникли питання щодо програми «Ветеранський спорт»? Ветерани Жовтоводської громади можуть звертатися за телефоном:093-267-11-16 (відділ супроводу ветеранів війни, демобілізованих осіб та членів їхніх сімей КЗ «Центр надання соціальних послуг» Жовтоводської міської ради). Ветерани, які проживають у Кіровоградській області, можуть знайти контакти фахівців із супроводу на офіційному сайті Кіровоградської ОВА:https://tinyurl.com/46myudys

Сьогодні, як і щороку 22 червня, в Росії багато й дуже пафосно говоритимуть про Другу світову війну, про одну з її найбільш кривавих частин – напад нацистської Німеччини на СРСР. Про час, який для України завжди був нагадуванням про важливість миру та вшанування мільйонів безневинних жертв Другої світової війни. Це саме той час 20 століття, який мав би назавжди змінити ставлення будь-якої держави та світу в цілому до людського життя, а саме – утвердити життя як справжню найвищу цінність. Світових воєн і не було б, якби тодішні лідери керувалися цінністю людського життя, а не своїми імперськими мареннями. Сьогодні ж Росія почала цей день зовсім не зі вшанування пам’яті полеглих у Другій світовій війні і не із сигналів, які дозволили б наблизити закінчення війни цієї, що триває зараз, – війни Росії проти України, а з нових нічим не виправданих убивств. У Сумській області російський дрон убив дитину, бабусю і чоловіка. Маму та ще двох дітей цієї родини поранив. Будинок знищений. Звичайний будинок, зовсім не військова ціль… У Запоріжжі за цю ніч двоє убитих від російських ударів, ще сім людей поранені. На жаль, є втрати також в Одеській області, були удари по Херсонщині, Донеччині, Харківщині. Знов були російські удари по енергетиці на Чернігівщині. У цієї російської війни – жодної справедливої причини: Путін керувався абсолютно тим же, чим і попередні агресори. Він так само зневажає життя. Він так само марить якоюсь своєю неадекватною й нікому не потрібною «імперією». Треба завершувати цю війну, що вже п’ятий рік забирає життя людей. Ця повномасштабна війна триває вже довше, ніж Перша світова. Можливо, Росія хоче дочекатися, щоб ця війна тривала ще довше і від Другої світової. Але світ точно цього не хоче й точно може цього не допустити. Потрібен тиск на Путіна, тиск на Росію, щоб все це завершилось достойним миром і реальним, гарантованим захистом для життя людей. Україна дала всі пропозиції для дипломатії. Треба нашим спільним тиском на агресора завести Росію в таку точку, коли інших варіантів, окрім дипломатії і завершення війни, не буде. Дякую всім, хто допомагає нам захищати Україну! Дякую всім, хто допомагає нам захищати життя людей!

Вічна пам'ять Герою Миколі НіколенкуСумна звістка прийшла до колективу Інгульської шахти ДП «СхідГЗК». Офіційно підтверджено загибель працівника автотранспортного господарства шахти Миколи Ніколенка, який захищав Батьківщину у лавах ЗСУ. Понад два з половиною роки він вважався зниклим безвісти.Народився Микола 15 червня 1973 року в Кропивницькому. Навчався у середній школі №16. Здобув освіту в Кіровоградському машинобудівному технікумі за спеціальністю «технічне обслуговування верстатів з програмним управлінням та робототехнічних комплексів».З 2001 року трудовий шлях Миколи Ніколенка був пов’язаний з Інгульською шахтою. Протягом 20 років працював водієм, з квітня 2021 року – токарем автотранспортного господарства, продовжуючи славну трудову династію. Адже саме на цій посаді раніше трудився батько Героя - Микола Ніколенко старший. Від нього син успадкував відповідальне ставлення до праці, дисциплінованість та сумлінність.22 червня 2022 року Микола Ніколенко став до лав ЗСУ. Мужньо захищав Батьківщину, рішуче давав відсіч ворогу. У листопаді 2023 року зв'язок з воїном припинився. Тривалий час він вважався безвісти зниклим, але за результатами проведеного тесту ДНК факт загибелі воїна був офіційно підтверджений.Колеги згадують: «Миколу поважали в нашому колективі. Приємний у спілкуванні, спокійний, доброзичливий, завжди готовий допомогти. Уважний та скрупульозний у роботі, відповідально ставився до виконання кожного завдання. Гарний сім’янин, турботливий чоловік та батько двох синів… Загибель Миколи – це велика втрата для всіх нас».Колектив ДП «СхідГЗК», працівники Інгульської шахти висловлюють щирі співчуття рідним загиблого воїна.Вічна пам'ять та слава Герою!* * *Церемонія прощання з Миколою Ніколенком відбудеться у Кропивницькому 23 червня. Початок на площі Героїв Майдану о 09.00.

Вічна пам'ять Герою Максиму Кеденку15 червня 2026 року внаслідок хвороби навічно зупинилося серце Максима Кеденка – мужнього Героя, трудовий шлях якого пов'язаний із сірчанокислотним цехом ГМЗ ДП «СхідГЗК».Максим Кеденко народився 10 серпня 1979 року у Жовтих Водах. Навчався у СШ №5, після чого пройшов строкову військову службу. Фах електрогазозварника здобув у ВПУ №70.Працював у КП «ВЖРЕО», а з лютого 2019 року - електрозварником 5 розряду на дільниці з ремонту та експлуатації енергетичного устаткування сірчанокислотного цеху гідрометалургійного заводу ДП «СхідГЗК».Колеги згадують: «Максим був справжнім професіоналом своєї справи. Майстерно виконував кожне завдання, відповідально ставився до роботи. У нього були просто «золоті» руки. У вільний від роботи час любив займатися ремонтом техніки, зокрема, автомобілів. Мав до цього цікавість та хист. У Максима було чудове почуття гумору, поруч із ним ніколи не було сумно. Про таких людей кажуть «душа компанії» - доброзичливий, товариський, життєрадісний».Коли розпочалася повномасштабна війна, Максим не залишився осторонь. Уже 25 лютого 2022 року став до лав захисників України. Служив навідником кулеметного відділення, виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках.За час служби двічі був поранений, одне з поранень виявилося важким. Довгий час Максим проходив лікування та реабілітацію, зокрема й за кордоном. У 2024 році, маючи статус учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, був звільнений із військової служби.Рідні згадують його як людину щиру, відкриту та небайдужу до чужих проблем. Розповідають, що Максим ніколи не відмовляв у допомозі, завжди знаходив час для тих, хто його потребував. Не приховував того, через що довелося пройти на війні, чесно говорив про пережите і добре знав справжню ціну миру. Однією із його найбільших радостей було приготування їжі. Він любив збирати за столом рідних і пригощати їх власноруч приготовленими стравами. Найбільшою мрією Максимо було звичайне мирне життя зі своєю сім’єю…У захисника залишилися мама Людмила Миколаївна, дружина Катерина, сини Антон та Ігор, брати Андрій. Ігор та сестра Ольга.Колектив ДП «СхідГЗК», працівники СКЦ ГМЗ висловлюють щирі співчуття рідним Героя.* * *Церемонія прощання з Максимом Кеденком відбудеться 17 червня о 9:00 біля пам’ятника славетним козакам.

🔷 Як ветеранам і ветеранкам знайти фахівця із супроводу та отримати допомогуВідповідь надає Міністерство у справах ветеранів України. У громадах по всій Україні вже працюють 2 600 фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Їхнє завдання – допомогти Захисникам і Захисницям та їхнім родинам легше орієнтуватися у державних послугах, програмах підтримки та різних етапах повернення до цивільного життя.🔷 Фахівці супроводу допомагають: оформити статуси та необхідні документи; отримати соціальні виплати; зорієнтуватися у медичних послугах та реабілітації; дізнатися про можливості працевлаштування, освіти та житлових програм; отримати консультації щодо грантів і програм підтримки.Також вони можуть надати базову психологічну підтримку та допомогти знайти ветеранські простори й спільноти для спілкування та взаємопідтримки.🔷 Як знайти фахівця?Зробити це можна онлайн або офлайн — залежно від того, як вам зручніше.📍Онлайн — через «Ветеран PRO» у застосунку «Дія»Для цього потрібно:- відкрити застосунок «Дія»;- перейти у розділ «Сервіси» → «Ветеран PRO»;- обрати «Пошук фахівця»;- вказати область і громаду або ПІБ спеціаліста;- переглянути контакти та інформацію про установу, де працює фахівець.Після консультації також можна залишити відгук про роботу фахівця через функцію «Поділитися враженнями».📍Офлайн - через підрозділи ветеранської політики у громадах🔷 Ветерани Жовтоводської громади можуть звертатися за телефоном: 093-267-11-16 (відділ супроводу ветеранів війни, демобілізованих осіб та членів їхніх сімей КЗ «Центр надання соціальних послуг» Жовтоводської міської ради).🔷 Ветерани, які проживають у Кіровоградській області, можуть знайти контакти фахівців із супроводу на офіційному сайті Кіровоградської ОВА:https://tinyurl.com/46myudys Не залишайтеся сам на сам із питаннями після служби – звертайтеся по підтримку, консультації та допомогу.

Завершився навчальний рікУ закладах освіти Дніпропетровщини та Кіровоградщини пролунали останні шкільні дзвінки.Цьогоріч на Кіровоградщині – 5758 випускників, в обласному центрі – понад півтори тисячі одинадцятикласників. 29 травня у Кропивницькому на площі біля міської ради відбувся загальноміський фестиваль шкільних вальсів «Кропивницький вальсує». Участь у цьогорічному фестивалі взяли випускники з 14 шкіл.На Дніпропетровщині шкільний дзвоник пролунав востаннє для понад 18 тисяч одинадцятикласників. Майже 1700 з них отримали відзнаку за відмінне навчання.Десять жовтоводських закладів освіти випускають у доросле життя 267 одинадцятикласників.Загалом навчальний рік у Жовтих Водах закінчили 3846 учнів.Ще один навчальний рік минув в умовах воєнного стану. Та навіть під час війни учні продовжували активно брати участь у конкурсах, олімпіадах, спортивних і творчих заходах.Попереду у школярів довгоочікувані літні канікули, а у випускників – відповідальний період – вступна кампанія. Тож побажаємо їм удачі!Фото – з відкритих джерелБільше фото – https://www.facebook.com/share/p/1BRkDfNdo6/

6 червня – День журналістаЗазвичай ми залишаємося за кадром. У фокусі – люди підприємства: ті, хто працює на виробництві, розвиває підрозділи, підтримує процеси, бере участь у змінах і щоденному житті колективу. Саме про них – сторінки сайту, стрічки новин, книги, буклети, публікації в корпоративному, обласних і галузевих виданнях.За цим – безперервний рух інформації: події стають текстами, розмови – матеріалами, ініціативи – висвітленням, а робочі будні – частиною загальної розповіді про підприємство. Те, що відбувається в цехах, підрозділах, громадах і в житті людей, отримує свою форму і голос у публічному просторі.Важлива частина роботи – комунікація з громадами, ветеранами, партнерами, медіа. Там, де важливо не лише інформувати, а підтримувати зв’язок, пояснювати, фіксувати та зберігати контекст того, що відбувається.Є і внутрішній вимір нашої роботи – коли інформація допомагає тримати зв’язок між підрозділами та людьми, формуючи спільний інформаційний простір підприємства. Не все може звучати публічно в моменті – війна накладає свій відбиток. Важливо, щоб головне залишалося зрозумілим: чим живе підприємство і як продовжує свій рух.Інформаційний простір СхідГЗК давно не має географічних меж. Про комбінат читають у різних країнах світу – зокрема, там, де сьогодні живуть колишні комбінатівці, ветерани або родини тих, хто сьогодні працює на підприємстві. Так зберігається невидимий, але міцний зв'язок із людьми, для яких комбінат залишається частиною життя незалежно від відстані.Завтра ми знову повернемося за кадр, щоб розповідати про інших. Але сьогодні дозвольте представитися – досвідчена команда професіоналів, яка пише історію комбінату та будує потужний публічний голос підприємства:- начальниця відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ Тетяна Гожуляніна – 20 років на комбінаті, понад 30 – успішного керівництва в сфері комунікацій;- фахівчиня із зв’язків з громадськістю та пресою Тетяна Корсуновська – 21 рік на комбінаті, 29 – у журналістиці та PR;- редакторка Олена Кубарєва, 17 років на комбінаті, 22 – у журналістиці та PR.Ми не видобуваємо руду і не ремонтуємо обладнання. Ми працюємо зі словами, світлинами, сенсами та емоціями. І щодня робимо все можливе, щоб у підприємства був не лише голос, а й обличчя.З професійним святом усіх медійників!З повагоюколектив відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ

Вічна память Герою Роману Текучову1 червня 2026 року зупинилося серце мужнього воїна Романа Текучова – жовтоводця, трудовий шлях якого пов'язаний із сірчанокислотним цехом гідрометалургійного заводу ДП «СхідГЗК».Народився Роман 2 липня 1980 року у Жовтих Водах. Навчався у НВК «Дивосвіт», фах оператора верстатів із програмним керуванням здобув у ВПУ-70.Трудовий шлях розпочав на Фабриці штучного хутра. З жовтня 2004 року по травень 2018-го працював слюсарем-ремонтником 6 розряду на дільниці з ремонту та обслуговування технологічного устаткування сірчанокислотного цеху ГМЗ.Колеги-комбінатівці згадують: «За роки роботи Роман добре зарекомендував себе у нашому колективі – і як відповідальний працівник, і як доброзичливий товариш. Йому довіряли складну роботу, яку він завжди добре виконував, адже мав високу кваліфікацію. Був готовий прийти на допомогу у будь-яких питаннях, умів вислухати, дати пораду, підтримати. Багато уваги приділяв своїм дітям, дуже їх любив».Після звільнення зі СхідГЗК Роман працював у Кам’янському. У серпні 2024 року став на захист Батьківщини. Служив водієм-стрільцем у підрозділі Державної спеціальної служби транспорту, виконував бойові завдання на Харківському та Запорізькому напрямках.За час служби зарекомендував себе як відповідальний, вмотивований воїн, який постійно вдосконалював свої навички та користувався заслуженою повагою побратимів. За сумлінне виконання військового обов’язку неодноразово був відзначений грамотами, подяками та медалями.На жаль, 1 червня 2026 року серце захисника зупинилося. Це сталося під час відпустки, коли він перебував удома, поруч із рідними.Близькі згадують Романа як надзвичайно добру, життєрадісну та компанійську людину. Він був душею будь-якої компанії, любив тварин і риболовлю, займався спортом, захоплювався тенісом та дбав про свою фізичну форму. Його обожнювали навіть сусідські діти, адже він завжди знаходив час пограти з ними у футбол. Попри всі труднощі військової служби, оберігав рідних від зайвих переживань, регулярно телефонував додому і майже не розповідав про війну.У Романа залишилися мама Людмила Олексіївна, доньки Карина, Марія та Поліна, тітка Олена.Трудовий колектив ДП «СхідГЗК», працівники СКЦ ГМЗ висловлюють щирі співчуття рідним Героя.* * *Церемонія прощання з Романом Текучовим відбудеться 4 червня о 09:00 біля пам’ятника славетним козакам. У цей же час Жовтоводська громада також прощатиметься із загиблим Героєм Андрієм Скрипником.

До Дня хімікаМарина Карпеченкова працює провідним інженером-технологом аналітичної групи центрально-заводської лабораторії (ЦЗЛ) Дніпродзержинського хімічного заводу ДП «СхідГЗК». В ЦЗЛ вона вже 40 років, тому досконало знає специфіку виробництва. «Для мене важливо, що я займаюся улюбленою справою та відчуваю себе на своєму місці, передаю свій досвід, знання, підхід до роботи колегам, - говорить пані Марина. – Колектив нашої лабораторії професійний і сформований, переважно жіночий. Більшість співробітників мають великий досвід, що дозволяє виконувати складні аналітичні роботи, пов’язані з контролем якості продукції, аналізом матеріалів та технологічних процесів. Співробітники володіють необхідними знаннями та навичками для виконання цих завдань та дотримання вимог стандартів, зокрема систем управління якістю та лабораторної діяльності. Поступово приходять перспективні молоді спеціалісти, що дозволяє зберігати наступність поколінь».Докладніше – https://www.facebook.com/share/p/1DiZTPyRvN/