✙СІЧЕНЬ✙

У Швеції двоє арабських мігрантів зґвалтували жінку, яка поверталася додому до своїх дітей.Пізно вночі у шведському Гетеборзі у вихідний жінка середнього віку поверталася зі святкування додому, де на неї чекали діти. Вона збиралася взяти таксі, але поряд ніде таксистів не було. Тоді жінка вирушила в бік трамвайної зупинки, і в цей момент біля неї зупинився автомобіль, з якого пролунала пропозиція підвезти її. Жінка пропозицію прийняла, сіла в автомобіль, в якому знаходилося двоє чоловіків, назвала адресу, та, як їй спочатку здалося, автомобіль рушив в напрямку її дому. Але потім вона помітила, що двері автомобіля зачинилися, а двоє чоловіків між собою багато розмовляли арабською мовою. Жінка намагалася пояснити арабам, що її діти чекають на неї вдома, та благала випустити, але ті не реагували. Мігранти відвезли жінку до лісової місцевості на південь від Гетеборга, де і зґвалтували. Після того, як постраждала від уроків толерантності та расової терпимості повідомила в поліцію про те, що сталося — ґвалтівників швидко знайшли — ними виявилися 28-річний ліванський мігрант Валід Зейдан, який народився та виріс у Швеції, та якому цілого життя не вистачило щоб "інтегруватися", і 42-річний Мохаммед Діб, який приїхав до Швеції у 2010 році та вже є відомим поліції. Обидва араба є громадянами Швеції, тому їх не депортують. Наразі їм висунуто звинувачення, але ще проводиться судово-медична експертиза, результати якої покажуть, чи можна їх утримати у комфортній шведській в'язниці.☠️ @vallholl

Про лівий саєнтизм ▫️Для багатьох людей навіть маленький стоїцизм — почати самому собі готувати їжу замість фастфуду, дається вкрай важко, а визнавати свою слабкість вони не здатні, тому вживають копіум у вигляді лівого саєнтистського контенту про те, який гойслоп не шкідливий❕Сучасна ліва повістка у науці спрямована на те, щоб захищати потенційно шкідливі речі типу пальмової олії та пластиків▫️Особисто мені достатньо обґрунтованих підозр негативного впливу на людський організм, підкріплених механізмом дії і дослідженнями еквівалентних доз на тваринах, щоб обмежити ці речі у використанні та вживанні▫️Якість мого життя не впаде, якщо я почну купувати одяг з натуральних тканин, та при можливості буду купувати металеві або скляні речі замість пластикових. Весь пластик прибрати з життя неможливо, але чому б просто не обмежити його використання при можливості▫️На людях якісні дослідження слабких токсинів майже неможливі, ми легко можемо побачити токсичність свинцю через великий розмір його ефекту, але якщо мова йде про токсин з малою величиною ефекту, то його виявлення неможливо❕Шкоду від свинцю визнали тільки через 50 років після початку використання, і то наукова спільнота палко дебатувала про те, чи він насправді шкідливий і чи є в дослідженнях причинно-наслідковий зв'язок❕Наразі ВООЗ визнала, що не існує безпечного рівня свинцю в крові▫️У США обмеження свинцю почали запроваджувати ще з 1970 року, тоді як в Україні та РФ тетраетилсвинець законодавчо почали обмежувати й забороняти лише з 2001 року.В Україні свинцеві фарби заборонили лише в 2021 році, а в ЄС їх заборонили в 90-х.▫️Ми екологічно відстала країна. Екологічно не в сенсі Грети Туборг і зеленої енергетики, мене не хвилює глобальне потепління, а в сенсі екології пов'язаної із забрудненням навколишнього середовища і людського організму, що впливає на здоров'я нації і успіхи нації❕Україні потрібно почати копіювати європейське, єврейське та американське законодавство пов'язане з токсикологією, щоб не відставати і не бути отруєними дурнями❗️Люди, які не піклуються про екологічність свого життя, в результаті накопичують сотні маленьких негативних факторів з різних джерел і отримують загальне зменшення здоров'я, якості життя та продуктивності▫️Коли вся популяція отруєна різноманіттям легких токсинів, то складно знайти хоч якісь кореляції між рівнем токсину в крові і якимось показником, тому що якщо людина не отруєна одним токсином, то отруєна іншим і показник в групі референсу буде зниженим🔷Є дослідження де ми спостерігаєм дуже значне зниження статевих гормонів у чоловіків з 1970х років ▫️Сучасні чоловіки порівняно з чоловіками в 70х, одного того самого віку і маси тіла мають значно нижчий тестостерон. Перейдіть по посиланню і гляньте графік❕поки не була знайдена і доведена причина, хтось може чекати ще років 50 поки це питання буде детально досліджено як було зі свинцем, а хтось може вжити заходів для обмеження можливої шкоди прямо зараз❤️Раджу до перегляду відео з каналу "Veritasium" — це найменш ліво-політизований науковопопулярний канал який я знаю.•Про те як весь світ отруївся свинцем (англ) (укр) (рус)•Про те як весь світ отруївся тефлоном (англ) (укр) (рус)•Монсанто (англ)(укр)(рус)Перший український біомедичний канал із deep research🧬Підписатись 📌Мета каналу

Так відбувається, бо тупі люди шукають в около нацистській, ультраправій двіжусі тваринне відчуття небезпечної зграї. Ми сильні, ми агресивні, ми згуртовані і вселяємо страх в інших. Саме це приваблює низькоінтелектуальних людей в низькоінтелектуальних ультраправих компашках. Виливається це звісно максимум у те, щоб піти і відпиздити якогось фемінного хлопця у дворі, навіть не факт шо голубого. Розуму для того, щоб вести стратегічну пропагандиську роботу, і досягти справді помітного зсуву вікна овертона на свою користь серед широких мас, там не вистачить. Тому можна іноді побачити і ось таку картину. Колишній "правий" додік, який просто через "енергетику" прибився до ультраправого двіжу, знайшов собі подібне, тільки ще більш поширене джерело такої "енергетики", Іслям. Теж згуртовані, теж агресивні, теж небезпечні, теж патріархальні, теж непомірний контроль над жінкою. Відчуття причетності до чогось такого, великого і страхітливого. Нічого іншого крім тваринних покликів у цьому нема. Це на жаль те, що відбулось і з загиблим за Україну Моджахедом. З ультра правого до Ісляму.

Чергова ініціатива з інтеграції мігрантів провалилася, цього разу в Нідерландах: студенти, яких змусили жити з мігрантами, стали жертвами зґвалтувань та нападів.У столиці Нідерландів Амстердамі, в районі Ватерграфсмер, десять років тому через проблеми з доступністю житла, які створила перша масштабна міграційна криза, місцева влада планувала відкрити гуртожиток, який подавався як "новаторська форма житла" — в одному житловому комплексі планувалося розмістити 125 мігрантів разом з 125 голландськими студентами. Проект влада Амстердаму представляла як вирішення проблеми доступності житла та стверджувала, що студенти допоможуть мігрантам інтегруватися в нідерландське суспільство. Через два роки, тобто у 2018, гуртожиток таки відкрили, і чомусь відразу щось пішло не так.В тому ж році нідерландські незалежні ЗМІ отримали повідомлення про численні інциденти насильства, які створювали мігранти. Студенти, які там проживали, розповіли, що вони зіткнулися з численними сексуальними домаганнями, бійками, переслідуваннями та навіть заявили, що були і групові зґвалтування. Також вони стверджували, що їх місцева влада проігнорувала, незважаючи на численні подання заяв до поліції та адміністрації. Одна жінка сказала, що регулярно бачила «бійки в коридорі, а потім знову у спільній вітальні». Чоловік розповів ЗМІ, що мігрант погрожував йому кухонним ножем.В одному з найгучніших випадків колишня мешканка розповіла, як спілкувалася з сирійцем, якого назвала «дуже милим хлопцем із Сирії». Мігрант декілька разів запрошував її подивитися фільм, і коли вона погодилася — мультикультуралізм та толерантність взяли гору, і він зґвалтував її. Незважаючи на те, що вона подала заяву до поліції після інциденту у 2019 році, справу було закрито через брак доказів, а місцева влада стверджувала, що виселення, а тим більше депортація мігранта — неможливі. Лише після арешту в 2022 році його виселили, пізніше його було визнано винним у зґвалтуванні двох жінок та засуджено до трьох років позбавлення волі.З моменту відкриття у 2018 році проект зіткнувся з численними подібними звинуваченнями. Через це керівники проекту хотіли закрити комплекс ще у 2023 році, але місцева влада відмовила. Однак пізніше сам муніципалітет визнав, що «безпека та умови проживання більше не можуть бути гарантовані», про що свідчить документ 2024 року від муніципального чиновника, якому було доручено оцінити ситуацію в житловому комплексі. І все одно, не дивлячись на це, місцева рада наполягає на тому, щоб керівники виконали умови контракту, згідно з якими комплекс має функціонували до 2028 року.☠️ @vallholl

«Люди витримали — не витримав бетон».Бої за Донецький аеропорт — одні з найзапекліших у війні на сході України. Тривали з травня 2014 року до 20 січня 2015 року. Понад 242 дні українські військові та добровольці протистояли навалі московитських військ, сепаратистів та кавказьких бойовиків, майже без забезпечення та ротацій. Захисників терміналів через їхню стійкість прозвали «кіборгами», а 16 січня — день пам'яті про них. Саме в ніч з 16 на 17 січня 2015 року до нового терміналу ДАП прибуває підкріплення від 90-го окремого аеромобільного батальйону. 17 січня кіборги відбили в московитів частину території аеропорту, завдавши їм втрат. 20 січня 2015 року окупанти, користуючись режимом тиші, який самі ж і запросили, замінували колони, що тримали перекриття аеропорту, та підірвали їх. Саме 20-го січня зафіксовано найбільші втрати серед українських захисників під час оборони ДАП — загинув 51 військовослужбовець Збройних Сил України. Бої за ДАП мають і особливо темну сторінку — тодішнє командування, яке здало захисників, через що багато з них загинули, відходили без зв'язку в дезорієнтації, та потрапили в полон.У різний час в аеропорту та на прилеглих об’єктах були спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 93-ї та 72-ї окремих механізованих бригад, 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних бригад, 1-ї та 17-ї окремих танкових бригад, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, групм «Адам», полку «Дніпро-1», ДУК "Правий сектор" та інші добровольці. Подвиг українського солдата має шануватися, але з тим варто і пам'ятати, що героїзм солдата з'являється там, де зникає компетентність командування.☠️ @vallholl

📰 72-річний бельгієць друкує для ЗСУ: “Я частина армії в тіні”У Бельгії медіа розповіли історію 72-річного Клода, який із регіону Валлонський Брабант допомагає Збройним Силам України, друкуючи необхідні деталі на 3D-принтері через ДрукАрмію.Чоловік не військовий і не політик — він волонтер, який називає себе «частиною армії в тіні». Через волонтерську мережу він виготовляє й передає вироби, що напряму використовуються українськими військовими.«Я не можу бути на фронті, але можу бути корисним. Це мій спосіб чинити опір», — каже Клод.Його мотивація — глибоко особиста. За словами Клода, його батьки пережили депортацію до нацистських таборів смерті, і саме тому він добре розуміє, що таке злочинні режими та чому їм не можна дозволяти безкарно нищити людей.«Коли бачиш, як працюють тоталітарні режими, ти знаєш: захищатися — необхідно», — пояснює він.Ця історія — ще одне підтвердження того, що ДрукАрмія об’єднує людей різного віку й з різних країн, які допомагають Україні не словами, а конкретними діями — виробами, технологіями та щоденною працею.🇺🇦 Навіть за тисячі кілометрів від фронту можна бути частиною опору.

Чергове нагадування, що ніякої "сили права" в світі не існує, а править, насправді, виключно "право сили". Якщо ти достатньо сильний – можеш нападати на інші держави, захоплювати владу, ставити своїх маріонеток, вибомблювати міста до грунту та випалювати напалмом села – ніхто тобі і слова не скаже, уся світова спільнота утреться "глибоким занепокоєнням". Ключове тут – ЯКЩО ти достатньо сильний. Слабкі ж мають знати своє місце та діяти відповідно, інакше дуже швидко будуть знищені сильнішими державами. Це не означає вічно задовільнятися позицією слабшого. Само собою, необхідно прагнути до позиції США, та навіть вищої. Але, поки ми ще не там – коли значно сильніший, побороти якого не вбачається можливим, вимагає чогось – ти маєш це віддати. Навіть якщо це означає неприємні компроміси та навіть приниження. Бо реальне життя – не кіно, справедливість не перемагає і "Галактична рада" не рятує. Така неприємна правда. Пафосні марнослови поспішать навести десятки найогидніших, найбільш принизливих метафор і порівнянь, закликаючи до високих матерій у намаганнях пояснити чому нація завжди має битися до останнього, навіть у найбільш безнадійній битві, коли кожен день лише примножує втрати. Та існує величезна різниця між особистим та державним рівнем. На особистому, безперечно, існує вдосталь речей, які вартують для людини більше за життя, за які вона буде битися попри всі шанси, адже без них життя втрачає сам сенс. На державному рівні все дещо по іншому. Людина може обрати боротися до кінця, але сказати "воля або смерть", коли від твого рішення залежать життя тисяч і мільйонів співгромадян – не має права. Провідник нації не має права на особисту гордість. Коли потрібно – демонстративно вклонитися, відстоюючи інтереси народу за кулісами, на противагу тому щоб незламно бити себе кулаком у груди, доки на ділі нація стрімко несеться у прірву.В політиці не існує ні вічних друзів, ні вічних ворогів, лише вічні інтереси вашого народу. І якщо сьогодні на благо нації буде назвати другом того, кого вчора кликали ворогом – нехай так. На міжнародному рівні не припустимо застосовувати міжлюдські критерії оцінки. Ніяких "добре чи погано", "принципово-не принципово", "правильно-неправильно", лише "яку вигоду це приносить моїй нації". Чи коштує боротьба більше ніж відмова від боротьби? Чи можна вирішити проблему іншим способом – хитрощами, брехнею, підкупом, шантажем, домовленостями..?Поки ж США вкотре нагадує: коли сильний вимагає – слабкий віддає. Або помирає. То ж ми маємо прагнути стати найсильнішими. Але не померти в процесі. 👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

Продовжуючи тему трудової міграції – для кращого порозуміння з гостями необхідно потроху ознайомлюватися з культурою прогнозованого джерела міграції. То ж, вашій увазі, стаття про одну із індійських соціальних програм:Нема туалету – нема нареченоїЯк привчити індусів срать в туалеті? Над таким нелегким питанням ламали голову громадські діячі штату Хар'яна не один рік. Справа в тому, що в сільській місцевості штату, а частка сільського населення в штаті близько 60%, якийсь туалет, нехай навіть у формі будки з діркою в підлозі був лише в одному з чотирьох будинків. Та й у містах не все ідеально. Випорожнятися просто присівши де зручно вважалося абсолютно нормальною справою. Це призводило до антисанітарії та значно збільшувало поширеність інфекційних захворювань. І це, загалом, не дикі краї - мобільний інтернет є в цих краях у 75% населення, наприклад.Але запровадити законодавчі вимоги до організації мінімальної гігієни не уявлялося можливим. І борцям за чистоту довелося знайти інший підхід. Було розпочато кампанію "Нема туалету - нема нареченої". Жінок закликали не виходити заміж за хлопців, у яких немає туалету. Це зрозуміло - навіть в Індії дівчата дещо більш прискіпливо ставляться до приватності, не кажучи вже про те, що жінка зі спущеними трусами - улюблена ціль ґвалтівників, з цим в Індії взагалі погано. Попри те, що фемінізм в Індії не надто розвинений, у момент одруження наречена (або мати нареченої, оскільки традиції договірних шлюбів сильні) має достатній контроль над ситуацією, щоб висувати вимоги. З підтримкою держави пропагандистська кампанія, була розпочата в 2005. Рекламні щити, плакати та радіореклама з гаслами «Нема туалету – нема нареченої» та «Немає туалету – і „так“ немає» (No Loo, No 'I Do') проникли навіть у досить віддалені села. Наявність санітарії в будинку подавалося не лише як зручність та гігієнічна необхідність, а й символ достатку. А прослити злидарем не хотілося багатьом.Ефект не був одномоментним та разючим, туалети кинулися будувати не всі. Проте за 5 років частка інвестицій населення в санітарію у штаті зросла на 15%. (Щоправда, непоодинокі повідомлення, що після весілля туалетні кабінки використовуються як комірка під господарчий інструмент, в гидять все одно де попало).Примітно, що в регіонах, де чоловіків молодого віку було більше ніж жінок, ефект був значно більш вираженим, ніж у регіонах з переважанням молодих дівчат. Конкуренція, так би мовити.Це не єдина спроба індійського уряду привчити населення до мінімальної санітарії, але досить цікава та незвичайна. Поки ж "боротьба триває" і чи навчаться індуси срати лише у відведених для цього місцях – залишається однією з багатьох загадок цивілізації...👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

У Австралії індійський працівник зґвалтував літню жінку після того, як робив у неї вдома ремонт. У австралійському штаті Новий Південний Вельс, 45-річного індійського мігранта Амола Віджая Дхумала, разом з двома іншими працівниками, відправили до будинку в Маунт-Кола, в пригороді Сіднея, щоб встановити сонячні панелі. В кінці дня індус запитав 75-річну жінку, у якох вони працювали: «Хто живе з вами?», на що вона відповіла, що проживає сама. Тоді індус спробував її обійняти та сказав, що вона нагадує йому його матір, але жінка сказала, їм час йти. Через два дні індус повернувся, щоб вирішити проблему з електроенергією. В той же день Дхумал схопив 75-річну жінку та спробував затягнути її до спальні. «Ти, мабуть, жартуєш», — сказала жінка, намагаючись чинити опір, і тоді індус зґвалтував її прямо у вітальні та залишив там з травмами. Коли кваліфікованого іноземного працівника, мільйона яких не вистачає українським соціологам, затримали, він стверджував, що жінка вигадала зґвалтування. Суддя визнав індуса винним, а твердження захисту про те, що у нього немає ризику повторного вчинення злочину, назвав «абсурдним», оскільки мігрант заперечує правопорушення і не виявляє каяття. «Він не в змозі зрозуміти, що саме означає згода», – сказав суддя. Жінка, яка була надто травмована, щоб бути присутньою в суді, у своїй заяві написала, що вона «завжди підтримувала мультикультуралізм у своїй громаді та займалася волонтерською роботою», але тепер «відсторонилася від усього цього» та «не живе, а лише існує» після зґвалтування мультикультуралізмом.☠️ @vallholl

Денис «WhiteRex» Капустін — в строю!Денис Капустін був російським добровольцем і нашим давнім другом. Росіянин, який ще задовго до повномасштабного вторгнення зробив свій вибір і у 2022 році став до збройної боротьби на боці України проти імперської росії.Воював за країну, в якій жив із 2017 року, бо сприймав її як простір реального спротиву та свободи. Тому в 2022, формуючи перші загони майбутньої Третьої штурмової і Третього корпусу, ми разом зустрічали спільного ворога у боях за Київ.Згодом Денис створив і очолив окремий підрозділ — Російський добровольчий корпус. А про його зухвалі бойові рейди на територію росії дізнався весь світ. Він воював сам, вербував інших роісян і готував цих людей.Денис «WhiteRex» був мужнім воїном і зробив вибір, який здійснити іншим бракує честі. Став нашим справжнім братом і соратником у війні. За звільнення України і своєї Батьківщини віддав життя у бою на Запоріжжі. Помстимося, друже!Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦