Зрілість суспільства визначається його повагою до тих, хто має менше можливостей, але не менше прав.Паркомісце для людей з інвалідністю — це не бонус. Це потреба.І якщо хтось забирає його без права, то це не хитрість. Це безсоромність.Щоб захистити право на доступність, у Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроєкт №13321. Його мета припинити практику, коли пільгові паркомісця перетворюються на зону вседозволеності.Що передбачає документ:🔹 єдиний розпізнавальний знак із QR-кодом для перевірки права на пільгу (у смартфоні або на склі авто)🔹 обов’язкове виділення 10% паркомісць на кожній парковці (але не менше одного)🔹 оновлення стандартів облаштування, щоб це були не просто «розмітка і знак», а справжній комфорт і доступністьАле варто чесно сказати: жодна держава не зможе змінити ментальність указом. Жодна норма не навчить поваги, якщо суспільство саме не визнає, що вона є основою співжиття.Закон не змінить головного. Бо якщо в голові «мені можна», жоден штраф не подіє.Держава встановлює правила. Але тільки суспільство визначає, чи буде на цих правилах повага, чи чергова аварійка під знаком.🅿️ Водночас системне вирішення паркового колапсу в українських містах неможливе без змін у правилах розміщення самих парковок.📄 Наш законопроєкт №10308, який мав би це впорядкувати, вже майже два роки залишається без розгляду в парламенті. Його суть це просте, але дієве рішення: усі місця під парковки та МАФи мають розподілятися через електронні аукціони — відкрито і без «договорняків». Хто запропонував кращі умови, той і працює. Чекаємо на включення законопроєкту до порядку денного.