Між Європою на мапі й Європою в інституціях завжди лежить дорога через багаторівневе управління. Щоб інтегруватися до Європейського Союзу, потрібно інтегруватися в його логіку: децентралізовану, прозору, взаємопов’язану. У ЄС не працює принцип «хтось вирішив — інші виконали». Там цінність мають лише ті рішення, які пройшли повний маршрут: від громади до уряду. І назад. Саме тому багаторівневе управління не лише важлива умова переговорного процесу. Це каркас усієї моделі, у яку ми прагнемо вбудуватися. Про це говорили на заході Українського інституту міжнародної політики як про одну з головних передумов нашого європейського курсу. Верховна Рада вже зробила важливі кроки:✅ ухвалено Закон про публічні консультації (чекає на запуск після завершення воєнного стану);✅ впроваджено інструменти місцевої демократії: від бюджету участі до оновлених статутів громад;✅ відкрито двері молоді: відтепер громадяни з 14 років можуть впливати на рішення у своїх громадах. Це все позитивні кроки, але попереду — складні рішення:➡️ розмежування повноважень між центром і громадами;➡️ оновлення плану дій до державної регіональної стратегії;➡️ запуск повноцінного, прозорого механізму відбору проєктів до ДФРР;➡️ синхронізація просторового, стратегічного й бюджетного планування.🇪🇺 Наше завдання — це не догодити Брюсселю, а зробити так, щоб система працювала всередині країни. Щоб громади не чекали дозволу, а мали інструменти. Щоб кожен рівень влади не дублював інший, а доповнював його.

🤝 Якісний результат можливий лише тоді, коли працюють усі: парламент, уряд, місцева влада, бізнес, експерти й громадянське суспільство. Без вертикального тиску і горизонтальної конкуренції. З повагою до ролі кожного.