Коли країна виборює своє майбутнє, кожен голос, кожна ініціатива, кожна дія має значення. Сьогодні громадянське суспільство в Україні – це не просто спільнота активістів чи волонтерів. Це двигун змін , який прокладає шлях до сильної, інклюзивної та демократичної держави.Саме про це говорили на Форумі “Демократична стійкість України під час війни та в період відновлення”, який об’єднав політичні партії, громадянське суспільство та міжнародних партнерів за допомогою Westminster Foundation for Democracy (WFD Ukraine) та Громадянської мережі ОПОРА📌 Помаранчева революція не дала вкрасти перемогу демократичних сил.📌 Революція Гідності довела, що ми не дозволимо звернути з європейського шляху розвитку.📌 Велика війна показала, що саме люди – головна опора держави.Сьогодні політичні партії та громадські організації вже не працюють в паралельних світах. Ми разом підтримуємо ЗСУ, переселенців, бізнес , розробляємо стратегії відновлення країни. Від партійних офісів, що стали волонтерськими хабами, до законодавчих ініціатив, які народжуються в діалозі з громадянським суспільством – ми разом будуємо майбутнє.І головне – політика більше не належить лише політикам.Вона тепер у тих руках, хто в перші дні війни будував блокпости у своїх дворах.Тих, хто рятує людей з-під завалів, розробляє реформи, створює можливості там, де здавалося, що все втрачено. В тилу та на фронті. 📍 24 лютого 2022 року в українському парламенті не було партій, політичних кольорів чи конкурентної боротьби.Була лише одна мета – дати відсіч ворогу. Помирились закляті вороги. Унікальний час для української політики. Сьогодні, на жаль, цей дух єдності поступово відходить у минуле. Політика повертається до своїх звичних схем, а суспільство – до розчарування. Але є важливий нюанс:👉 Політика більше не має диктувати суспільству, як жити.👉 Тепер це суспільство формує політичні запити та вимагає відповідати на них.І цей запит – не про красиві гасла чи тимчасові союзи. Це запит на чесність, ефективність і результат.Ми не просто виживемо – ми побудуємо країну, яка не буде толерувати старі правила гри. І політики мають або відповідати цим змінам, або піти у небуття, звільнивши дорогу для нової прогресивної крові.