Армія - це зріз суспільства. Подобається це нам, чи ні, але так і є насправді. Усіх нас, сотні тисяч чоловіків та жінок, не надрукували на 3D-принтері. А саме тому в армії стільки ж адекватних людей чи довб@йбів, скільки і в цивільному суспільстві. Не більше і не менше. Є солдати, сержанти та офіцери (молодші та старші), з якими хоч у вогонь, хочу у воду. А є ті, з ким на одному континенті не присядеш, не те що гектарі. Але такі люди поруч і нікуди ти від цього не подінешся. Я до чого? Черговий випадок незрозумілих дій офіцера одного з ТЦК Львівської області по відношенню до цивільної особи, знов спрацював в негатив армії. Як вже дехто підмітив, ми достеменно не знаємо, що було до цього, коли людину почали бити. Але є одне, неймовірне важливе але… Щоб той цивільний не сказав чи зробив, як тільки робітник ТЦК підняв на нього руку, він одразу перетворився на злочинця! Все інше лірика. Я розумію, що це поодинокій випадок, але саме такі, поодинокі випадки, потім піднімають на прапор боротьби з мобілізацією і волаючи що є сили, таскають по усіх пабліках. (Так би вони реагували на успіхи армії та героїчні вчинки. Але ніт. Розумію - не трендово). Одразу постає питання, чому ж офіцер так вчинив? А відповідь дуже проста, бо так навчили. Не обовʼязково тут, в ТЦК, але навчили. Можливо десь раніше, коли був старшим лейтенантом чи просто лейтенантом. Або може строкова служба навчила, що будь яку проблему вирішуй кулаками. Та й беззахисну людину простіше побити, бо вона беззахисна. А може цьому навчили батьки? Школа? Вулиця? Я цього не знаю… Але я точно знаю, що коли на тобі форма та офіцерські погони і за тобою в той чи інший спосіб цілодобово спостерігає суспільство, ти мусиш десять разів подумати, перш ніж підняти руку на підлеглого або цивільну людину. Хто проходив строкову службу, а ще «краще» радянську учебку, чудово знають, як легко можуть командири заїп@ти до туману в очах! Причому цілком в законний спосіб. Коли в нашому взводі знайшовся самий вумний, який вирішив наприклад запалити в строю, від цього ригав весь взвод. На фізо. Ті сім км імпровізованого марш-кидку (бігом… гусячим кроком… знов бігом… гусячим… бігом), коли шалена спека, на голові залізний шолом, а за спиною автомат, я запамʼятав на все життя. Більше нікому не приходило в голову, палити в строю. Бо ну його нах такий галоп. Сержант - машина, йому бігти, що три км, що пʼятнадцять, різниці немає. А ми, пацани, які лише два місяці тому приїхали в армію, мʼяко кажучи не готові були к таким навантаженням. І головне, все законно. Але це армійські методи виховання підлеглих. В зоні бойових дій, коли у кожного зброя і повні кишені гранат, набагато складніше все це вирішувати. Але тим не менш. З цивільними все простіше. Є закон. Є поліція. І якщо людина веде себе неадекватно, (можливо ображає військових, або ще щось), викликай наряд поліції і нехай вони розбираються! Бо у них є повноваження, а у працівника ТЦК, немає. Як тільки він підняв руку на цивільного, миттєво перетворився на злочинця. І тепер вже до нього купа питань у представників відповідних органів. Ще і смачно той майор, насрав в долоню іншим військовим, на яких знов будуть дивитись косо.Шалений Кіт