Ви помічали, що іноді найбільше відчуття безпеки в житті — це не місце, а момент? Вітаю ✋

Коли всі вдома. ( і фізично і емоційно) тут напрошується зауваження, що сьогодні не завжди «всі вдома» коли всі вдома. Це мене закалмбурило ) ❤️

Та якщо повернутись до теми , то ми маємо створювати моменти безпеки і спокою .

🙂

Найкращий приклад такого ритуалу, на мою думку , це сімейна вечеря . Коли хтось питає: «Як пройшов твій день?» Коли можна просто сісти за стіл і видихнути.⚡️

Колись сімейна вечеря була не просто звичкою. Це був простір, де формувалась психіка людини. Розмова у сімейному колі - це діалог, де ти сулхаєш, чекаєш своєї черги, аргументуєш, відстоюєш свою думку, доносиш цінності. І ми коли були малими , «ковтали» разом з їжею механіку діалогу і виграшні стратегії ☝️

В мене є клієнтка, що вважає свого тата критичним, токсичним, холодним, хоча вона його любить . Коли вона була малою, її аргументи в суперечці були більш « мамині» . Та з роками вона так набралась «татових моделей», що її тепер сам батько визнав переможницею у «застольонму» змаганні за вечерею. І що варто уваги, то те, що сімейну вечеря стає психотерапією за умови відвертості і теплого стану присутності. Ця клієнтка ділилась щирим переживанням, що ти «на один» у цьому світі, бо є Присутність ❗️

Культивувати Присутність запрошую на клубних зустрічах «Добро примножує» Це простір живого контакту, розмов, сенсів і глибини. Місце, де можна: бачити, відчувати, осмислювати, бути серед своїх. Бо іноді найбільша терапія — це коли тебе по-справжньому бачать.

🌿

Завтра наша зустріч , пишіть в особисті, надішлю умови