Цілі на 2025, які я НЕ писалаОстанні три роки я перестала писати списки цілей. Війна навчила... Натомість я визначаю пріоритети та бачення шляху. Так простіше зберігати фокус на важливому й не розчаровуватися, коли зовнішні обставини руйнують плани. Для мене став головним — шлях. А результат стає побічним ефектом цього шляху.Тож ось пріоритети мого 2025 року:1. Сім’яСім’я для мене зараз — найголовніший пріоритет. Я розумію, що у перші роки життя моя присутність дуже важлива для сина, а також для нашої пари з чоловіком. Тому я свідомо обираю поставити інші напрямки свого розвитку на другий план. Іноді це вибір дається складно, бо материнство є викликом – це шлях тотальної самовіддачі. Й іноді дуже складно не завалитися в жертву обставин)))Можливо, варто написати окремий допис про те, як обирати між “хочу” і “маю”, і як я знахожу свою золоту середину між задоволенням від материнства та виснаженням. Напишіть, якщо вам це цікаво буде почитати. 2. Здоров’я та відновленняЯ живу у війні, перебуваю в декреті та паралельно працюю психотерапевтом. Навантаження на мою психіку колосальне❗️Щоб не просто “триматися на плаву”, а й відчувати радість від життя, мені потрібно систематично дбати про себе.Сон, спорт, якісне розслаблення, здорове харчування, хобі — це не просто приємні речі, а необхідність. Це основа, на якій тримається моє благополуччя. І я розумію, що все це потребує часу та зусиль.3. Психотерапевтична практикаКонсультації з клієнтами для мене — це більше, ніж просто робота. Це джерело цікавості, натхнення, задоволення й нетривіальних викликів.Але зараз у мене обмежений час для цього напряму. Я ще можу взяти максимум 2 нових клієнтів. Також я планую запустити новий сезон терапевтичних груп і тематичних воркшопів (ну якщо залишаться ресурси після роботи з індивідуальними клієнтами🤭)Усе інше — розвиток блогу, навчання, естетичні задоволення, подорожі, нові бізнес-проєкти — я відкладаю. Якщо з’явиться можливість і ресурси, буду робити це за нагоди.«Я свідомо виставляю пріоритети й приймаю обмеженість своїх ресурсів. Це дозволяє мені жити якісно й щасливо» – це я постійно парирую своєму внутрішньому досягатору, який бентежиться, бачачи численні історії успішного успіху довколо 😂 Насправді, знаєте, ця схема працює. Я давно не стикалася з вигорянням, серйозними хворобами чи глибокими особистими кризами. Й рівень щастя у своєму житті я можу оцінити десь на 75%Розкажіть, а що працює для вас? Чи задоволені ви своїми виборами та шляхом?
Ефект “занурених витрат” (або “sunk cost fallacy”) Це психологічне й економічне явище, яке виникає, коли люди продовжують інвестувати у щось, навіть якщо це вже не приносить вигоди, лише тому, що вони раніше витратили на це час, гроші чи зусилля. Іншими словами, замість того, щоб прийняти раціональне рішення, виходячи з теперішньої ситуації, люди керуються минулими витратами, які вже неможливо повернути.Це явище яскраво ілюструє, як психологія впливає на економічну поведінку. Ефект “занурених витрат” впливає на те, як ми приймаємо повсякденні рішення — наприклад, продовжуємо читати книгу, яка не подобається, бо вже витратили час на кілька розділів, або відвідуємо заняття, яке не цікавить, тому що заплатили за абонемент.Ця ідея була розроблена в рамках економічної поведінкової теорії, яка вивчала ірраціональні економічні рішення людей. Вагомий внесок у дослідження подібних економічних явищ зробили Річард Талер та Деніел Канеман, які отримали Нобелівську премію за свою роботу у сфері поведінкової економіки.
«Це ок у 3 роки, але не ок у 30»За теорією психосоціального розвитку Еріка Еріксона, етап розвитку в районі 3 років відповідає стадії «ініціатива проти почуття провини». У цей період дитина починає проявляти активність, бажання досліджувати світ, самостійно ухвалювати рішення та вчитися відповідальності. Якщо криза цього етапу не вирішується позитивно, це може проявлятися в поведінці дорослої людини у вигляді:(дублюю у каруселі ще раз ці сценарії поведінки)1️⃣Занижена самооцінка: Людина може відчувати постійне почуття провини або невпевненість у власних діях та ініціативах. Саме занижена самооцінка приводить до полярних реакції у контакті: замкнення в собі або навпаки дитяча істерика, щоб тебе почули. 2️⃣Тривожність та невпевненість: Людина може відчувати надмірне хвилювання, залишаючись на одинці. Або вимагати присутності/поради іншого перед будь-якими діями, навіть якщо вони незначні. 3️⃣Залежність від авторитетів: Така особистість може шукати постійне схвалення або керівництва з боку інших, особливо тих, кого вона вважає авторитетними фігурами.4️⃣Пасивність - безвідповідальність: Відсутність ініціативи, схильність до уникання викликів і можливостей для розвитку. Або полярний сценарій при гіперактивності - бездумні дії без усвідомлення наслідків. ⁉️«Як це виправити?» - питали ви. Тут розумні книжки або коригувальні тренінги не допоможуть. Вам треба закрити незавершені гештальти 3-х річного віку у відносинах з дорослим, що приймає У житті несвідомо їм іноді може виступати ваш партнер, або один з ваших батьків, але у перспективі це може погіршити ваші відносини. Тому я вважаю, що опрацювання такої проблематики, буде найбільш відповідно та екологічно виглядати на сесіях з терапевтом. ▶️🆗Саме терапія може допомогти вам мінімізувати почуттям провини, навчитися брати відповідальність за свої дії й розвинути впевненість у власних рішеннях.
ОПІР КЛІЄНТАКлієнтка чинила опір, як могла…Знаєте, ось цю гру – «Так, але ні…»«Так, але в мене не буде часу…»«Так, але він так не схоче…»«Так, але вона мене не почує…»Які б варіанти виходу ми не обговорювали, є все одно якесь «але»…Зазвичай я заходжу на три кола доводів, потім відступаю і пропоную розглянути клієнту сам сценарій опору. Для себе я виділила їх п'ять.1. Опір змісту — клієнт чинить опір обговоренню певних тем або подій. Це може бути пов'язано з болючими переживаннями, які клієнт не хоче згадувати або обговорювати.2. Опір процесу — клієнт протистоїть самому процесу терапії. Це може виявлятися в спробах уникати зустрічей, змінювати тему, запізнюватись або взагалі не приходити.3. Опір перенесення — клієнт неусвідомлено переносить на терапевта свої емоції та почуття, які були спрямовані на інших людей (наприклад, батьків або партнерів).4. Опір вторинної вигоди — клієнт чинить опір, оскільки має певну вигоду від свого стану. Наприклад, хвороба або психологічна проблема може дозволяти уникати відповідальності або отримувати більше уваги від інших.5. Ідеологічний опір — клієнт не згоден з якимись аспектами терапії, ставить під сумнів цінність або ефективність психологічної допомоги, або не довіряє терапевту.Ці типи протидії, з одного боку, перешкоджають ефективності терапії, але водночас вони надають терапевту важливу інформацію про внутрішній світ клієнта. Опір – це завжди про тривогу клієнта та неможливість побачити іншого способу проживати те що зараз з ним відбувається. І вихід завжди в тому, щоб знижувати рівень тривоги клієнта до прийнятного, щоб його психіка знайшла інші механізми подолання проблеми. І терапевт має бути терплячим та підтримувальний. Тому процес психотерапії - це завжди тонка чуттєва взаємодія, де важливо все. Майстерність терапевта відточується роками та залежить від багатьох факторів. Цьому неможливо навчитися з книжок, це завжди тільки практика, глибинний самоаналіз, постійний супровід супервізії та здатність нести відповідальність за свої помилки…
Запрошуємо всіх охочих до нашої тематичної онлайн-групи!Запрошуємо сміливих жінок, які:- Прагнуть розвитку та досягнення баланса між професійним та особистим - Бажают опинитися у підтримуючій атмосфері однодумок - Хочут здобути ресурси та інструменти для самореалізації🗓 10 зустрічей що середи з 9:00 до 12:00, починаючи з 4 вересня. ⠀💰Вартість участі: 1000грн за зустріч.💻 Кількість учасників – 10 осіб.⠀Ведучі:⠀▪️Олена Ландер – клінічна психологиня, гештальт-терапевтка, арт-терапевтка, консультантка із позитивної психотерапії та психосоматики. Активно працює з темами: впевненість у собі та самореалізація та гроші, чоловічо-жіночі стосунки та сексуальність, обсесивно-компульсивні та тривожно-депресивні розлади.⠀▪️ Олена Журавель – психологиня, гештальт-терапевтка, спеціалізація у темі «Робота з травмою у гештальт-підході» Працює з темами: зменшення токсичних вини та сорому, сепарація у дитячо-батьківських відносинах, вибудовування особистісних кордонів, робота з пригніченою агресивністю.⠀
Авторська арт-вправа«Дар цінності»Зробив праву ти зможеш:▪️Усвідомити звичні критерії оцінки речей і подій у житті.▪️Розвинути здатність бачити цінність у повсякденних, на перший погляд незначних речах.▪️Переглянути ставлення до того, що здається нецінним, і знайти в цьому нові смисли.1️⃣Підготовка: - Зберіть довколо 10–15 предметів, які здаються вам найменш цінними, наче ви збираєте "сміття". (15 минут на виконання)2️⃣Аналіз: 1)Оцініть свої емоції під час вибору предметів?2)Чого більшого зустрічалося по дорозі: цінного чи неценного? і як ви вважаєте, чому так?3) Що для тебе взагалі означає слово “цінність”?4) Опишіть кожен предмет, використовуючи наступні категорії: непотрібний/поламаний/недосконалий, що не відповідає моїм поглядам і вимогам тощо.5) Чи часто ви оцінюєте себе та навколишнє вас за схожими параметрами?3️⃣Трансформація: - Визначте 3 важливі цінності у вашому житті. - Створіть із зібраних предметів композиції, які символічно відображають ваші цінності. Постарайтеся побачити в цих речах щось корисне чи красиве – подумайте, як ці "сміттєві" предмети можуть вас чомусь навчити або послужити вам.4️⃣Завершальний аналіз: - Оцініть кожну композицію: яку цінність вона представляє? Чи змінилося ваше сприйняття цих раніше "нецінних" предметів? - Подумайте, як змінилося ваше ставлення до "цінного" і "нецінного" у житті. Що тепер означає для вас "наділити цінністю"?Часто ми концентруємося на недоліках і не помічаємо те хороше, що є в навколишніх предметах, подіях і людях.Своїм ставленням і думками ми можемо як підсилювати їхню цінність, так і принижувати її.Спробуйте подивитися на те «сміття», яке ви зібрали, по-іншому: знайдіть у цих речах щось корисне, цінне чи красиве. Побачте в ньому те, що може зараз чогось вас навчити й послужити вам добру службу. 🤍