Терапевти можуть повторювати собі своєрідну мантру:
«Річ не в тому, що я роблю, а в тому, як я поводжуся з клієнтом».

Така зміна фокуса може звільнити їх від завдань і вимог, які вони відчувають від клієнтів, а також від самих себе.

Намагаючись допомогти нашим клієнтам, ми часто стаємо на заваді природним процесам зцілення. Нам треба навчитися приборкувати свої інстинктивні реакції, щоб перебувати в терапевтичній ситуації без цілей та очікувань, і водночас вміти активно трансформувати спосіб нашої присутності у вільне й радісне підпорядкування надії, що закладена в самій ситуації. Такий спосіб буття вивільняє природну динаміку здорового поля, якої б конкретної форми вона не набувала. Зміна відбувається переважно на рівні функції ід, втілених недиференційованих потреб, які не належать окремим індивідам, а є функцією перебігу ситуації.

– дуже відгукується ця філософія. Це гештальт-терапет Ян Рубал у передмові до «Обсесивно-компульсивний переживання. Перспектива гештальт-терапії» Дуже раджу.