ПсихоКлін|Ландер

Хочу подарувати вам свою стратегію просування для психологів.Колись піар був моєю професією. Але коли я сама стала психотерапевткою, швидко зрозуміла: просування психолога дуже відрізняється від просування будь-якого іншого бізнесу.За ці роки я зібрала в 🎁 один документ усе, що реально працює саме в нашій професії: побудову контенту, використання ШІ, делегування, воронки та розвиток практики.Але хочу сказати ще одну важливу річ – проблема розвитку практики не завжди вирішується новою стратегією просування.▫️Іноді психологу бракує професійної опори.▫️Іноді заважають особистісні бар’єри.▫️Іноді проблема справді в маркетингу.І поки не зрозумієш, де саме знаходиться твоя точка зростання, дуже легко витрачати сили не туди.Саме тому 12 серпня о 19:00 я проведу безоплатну онлайн-зустріч «Розбори».Ми разом подивимося, як відрізнити ці три складові, а також я проведу кілька живих розборів розвитку та просування практики учасників.Переходіть у мій бот, там внизу посилання на СТРАТЕГІЮ та вся інформація про безоплатну онлайн-зустріч «РОЗБОРИ»

Мій допис у Threads про супервізію, на який я витратила близько 5 хв, набрав 6,2 тис. переглядів, приніс 12 нових підписників в Instagram, 15 — у Threads, 10 запитів у Direct про супервізію і поки що 1 запис.З боку може здатися: «Просто вдало потрапила в тренд». І частково це правда.Я побачила провокаційний формат подачі, оцінила, чи готова відстоювати свою позицію, звірилася зі своїми професійними цінностями та етикою – і лише тоді його написала.Але те, що це зайняло 5 хв, не означає, що результат з’явився за 5 хв.За цим стоять роки особистої терапії, практики, сотні написаних текстів, десятки невдалих дописів, знання маркетингу та велика внутрішня робота зі страхом оцінки.❗️У якийсь момент між думкою «мені є що сказати» і реальною дією просто стає менше часу.Мені здається, саме цього часто не вистачає деяким психологам ДЛЯ РОЗВИТКУ ПРАКТИКИ. Саме про це терапевтична група «Проявленість».Про сором, страх оцінки, професійну самоцінність і пошук власного способу етично просувати свою практику.

Я щойно отримала свої перші 5 балів БПР. І якщо ви психолог, дуже скоро ці цифри стануть важливими і для вас.Що таке БПР?Це бали безперервного професійного розвитку. З 2026 року в Україні психологи та психотерапевти поступово переходять на систему, яка підтверджує, що фахівець регулярно навчається та підтримує свою професійну компетентність.Як це працює?Ви проходите навчання, конференції, семінари чи інші освітні заходи офіційних провайдерів БПР і поступово накопичуєте бали. Для психологів порядок їх подальшого зарахування визначатиме Національна комісія з питань психічного здоров’я, а для психотерапевтів - відповідні саморегулівні організації за методом психотерапії. Але не переймайтесь, ще чіткі алгоритми визначення системи балів в розробці. Але система нарахування вже працює. Як я отримала свої перші 5 балів?Я зареєструвалася на наукову конференцію офіційного провайдера БПР. Це має вказувати організація при анонсі заходу. Я прослухала онлайн-конференцію, та після на пошту до мене прийшло коротке онлайн-тестування - 10 запитань за матеріалами доповідей.Я успішно відповіла на більшість запитань, і отримала сертифікат з балами. Тож якщо зараз обираєте навчання, звертайте увагу не лише на тему й спікерів, а й на те, чи є організатор офіційним провайдером БПР.

🌶️Ця група не про сексуальні техніки чи відповідність чужим уявленням про жіночність або мужність.Вона про здатність чути себе у близькості: розрізняти власне «так» і згоду зі страху, говорити про бажання, відмовляти, не зраджуючи себе, витримувати відмову та отримувати задоволення./Ведучі/Олена Ландер - клінічна психологиня, гештальт-терапевтка, супервізорка у навчанні, ведуча терапевтичних груп.Андрій Шевченко - психолог, гештальт-терапевт, ведучий терапевтичних груп, у психотерапевтичній практиці з 2015 року.Ми ведемо групу удвох - чоловік і жінка, двоє психотерапевтів із різними темпераментами, стилями контакту та життєвим досвідом.Ця різність створює ширший терапевтичний простір, допомагає побачити ситуацію з різних боків і краще зрозуміти себе та іншу людину./Формат/• жовтень 2026 - травень 2027• зустрічі раз на 2 тижні• тривалість - 3-4 години• 8-12 учасників• онлайнДля студентів НАГТУ години участі зараховуються до залікової книжки.‼️Перед стартом ми проведемо безкоштовну зустріч-знайомство, щоб познайомитися, відповісти на запитання та зрозуміти, чи підходить вам цей формат.Щоб отримати всі деталі щодо групи – заповніть, будь ласка, цю анкета

27 червня — День обізнаності про ПТСР.Чесно кажучи, я сама дізналася про цю дату лише нещодавно. І дарма, адже тема ПТСР ще багато років залишатиметься однією з найактуальніших у роботі українських психологів і психотерапевтів.Я не психіатр, а клінічна психологиня. Тому не буду сьогодні заглиблюватися в тонкощі диференційної діагностики. Але хочу залишити базу, яка, на мою думку, має бути знайома кожному психологу.📌 Які інструменти сьогодні використовують фахівці для оцінки ПТСР?🔹 PCL-5 — PTSD Checklist for DSM-5 один із найпоширеніших опитувальників для скринінгу ПТСР. Українська адаптація тут🔹 CAPS-5 — Clinician-Administered PTSD Scale for DSM-5 структуроване клінічне інтерв’ю, яке вважається «золотим стандартом» діагностики ПТСР. Українська адаптація доступна там само тут. 🔹ITQ (МКХ-11) — International Trauma Questionnaire (ITQ) опитувальник для оцінки ПТСР і комплексного ПТСР. Офіційна українська версія тут. 🔹 SF-36 — Short Form (36) Health Survey – опитувальник оцінки якості життя. Він не діагностує ПТСР, але допомагає оцінити, як фізичний і психічний стан впливають на повсякденне функціонування людини. Знаю, що військові психологи дають його разом з вищезгаданим тестами. Він тут. Важливо пам’ятати: жоден із цих інструментів сам по собі не встановлює діагноз. Вони допомагають оцінити симптоми, вираженість порушень та є частиною комплексної клінічної оцінки.Ну і думаю, ми всі пам’ятаємо, що хороша допомога починається не з правильного тесту, а з уважного фахівця, який знає, коли, кому і для чого цей інструмент використовувати.Колеги, чи часто ви наразі стикаєтесь у своїй практиці з ПТСР?

Ми звикли приходити до інших у зручних ролях та масках. І якісь частини себе і не тільки «погані», а часто найніжніші, найталановитіші — вирішуємо не показувати. Бо колись їх не прийняли. Або ми самі, ще дітьми, сховали їх, щоб вижити.І от що дивно: маска, яку ми вдягаємо, щоб нас прийняли, з часом починає працювати проти нас. Бо приймають уже не нас – а маску. А ми залишаємось самотніми навіть серед своїх.🫂Вчора відбулася демоверсія нашої терапевтичної групи «Бути видимим». І сталося те, що завжди стається в безпечному колі: люди почали ризикувати. Хтось уперше вголос назвав своє незвичне хобі. Хтось показав свою «агресивну сторону» — ту, якої сам у собі боявся. Хтось сказав про талант, який ховав роками, бо колись почув: «не висовуйся».І ніхто нікого не відштовхнув. Це і є та сама терапевтична дія — коли ти показуєш частину себе, з якою звик бути сам, і бачиш: з тобою залишаються.Проблема сорому і проявленості — це, мабуть, найтихіша і найболючіша проблема в наших стосунках з іншими. На жаль, мало кого з нас життя по-справжньому навчило з цим обходитися. Нас вчили бути ввічливими, зручними, не заважати — але не вчили показуватися і витримувати, що нас бачать.🌿Наступного вівторка – офіційний старт терапевтичної групи «Бути видимим». Це простір, у якому, поступово і у своєму темпі, ви зможете:◽️зрозуміти, що саме вас зупиняє щоразу, коли хочеться проявитися◽️ побачити зсередини, як працюють сором, самокритика, перфекціонізм і синдром самозванця◽️ повернути собі право бути видимим — з більшою опорою на себе, а не на чужу реакціюЯкщо ви відчуваєте, що готові отримати новий досвід проявленості — у безпечній атмосфері, поряд з тими, хто проходить те саме — запрошуємо вас до нас.

Якщо вам знайомі страх критики й оцінки, знецінення себе, перфекціонізм або сором назвати свою ціну — ця група для вас.Запрошуємо отримати новий досвід безпечної проявленості в терапевтичній групі.Ви зможете:— зрозуміти, що саме вас зупиняє— побачити, як працюють сором, самокритика, перфекціонізм і синдром самозванця— поступово повернути собі право бути видимим і проявлятися з більшою опорою на себе🗓 Старт: 05.05 | щовівторка 10:00–13:00💻 Онлайн | до 10 учасників💰 Вартість — приємна⚠️ Група закривається після 2-ої зустрічі📝 Запис за попереднім знайомством✅ Студентам НАГТУ — години у залікову книжкуВедучі — Андрій Шевченко та Олена Ландер, кваліфіковані психологи та гештальт-терапевти.Ми не лише працюємо з темою проявленості як фахівці — ми знаємо її зсередини. Андрій з дитинства на сцені, у минулому — автор-виконавець. Олена — блогерка з 8-річним досвідом, яка досі пам’ятає, як завмирала перед кнопкою «опублікувати».Приєднуйтесь до нашого телеграм-чату — бонусом отримаєте ВЕБІНАР, який допоможе зрозуміти, що вас зупиняє, і ближче познайомитися з нами.За деталями – у дірект!

Продовження⬆️Трохи про менеОлена Ландер — клінічна психологиня, акредитована гештальт-терапевтка, супервізорка у навчанні. 8 років практики.Працюю з дорослими індивідуально, з парами та колективами, веду терапевтичні групи.Підхід: інтегративний — психодинаміка, гештальт, позитивна психотерапія, психосоматика, екзистенційна психологія + елементи східної філософії.Теми в роботі: впевненість і самореалізація, бізнес і кризи зростання, батьківство, партнерські стосунки, тривожно-депресивні та ОКР-стани.Шлях: Прийшла у психотерапію зі сфери PR та реклами, за 8 років побудувала практику і впізнаваний бренд. Понад 10 років практикую йогу та медитацію (крійя-йога, йога Айєнгара, mindfulness, ТМ, практики Ошо). Особисте: Мені 35, і я вчуся знаходити час для себе. Мама дворічного сина, що повільно повертає у своє життя простір для улюбленої роботи. Партнерка у стосунках майже 10 років, що проходили через кризи, але вистояли. Українка, яка живе в реальності хронічного стресу війни, як і багато з нас.

«Ми планували вчитися з ноги відчиняти двері, а натомість — повільно відкривали свої болючі місця. І несподівано саме це стало опорою для справжньої проявленості». Так одна з учасниць описала наш перший сезон ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ГРУПИ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ «Проявленість».🙌Ми з’являлися такими, якими є — з тими вразливими місцями, що насправді заважають бути у професії на повну. Вчилися ставити собі виклики, сумірні з власними силами. Вийшов парадоксально чудовий баланс здорового нарцисизму та теплого невротизму.Більшість учасників повертаються на 2-й сезон — і це, мабуть, найчесніший відгук про те, що відбувалося всередині.Ми добираємо кілька нових людей.🔜Якщо ти психолог і тобі знайоме хоча б одне з цих питань —Як говорити про свою роботу, не почуваючись «продавцем»?Звідки брати нових клієнтів?Чому складно брати гроші — навіть коли знаєш, що працюєш добре?Як вміти коли треба конкурувати, а коли треба співпрацювати з іншими психологами?Що заважає просто… проявитися?— можливо, тобі буде затишно та цікаво в цьому просторі.💻 Онлайн · 👥 До 10 учасників📅 Старт 10 квітня, 11:00💳 Вартість приємна. ✅ Студентам НАГТУ години записуються у залікову книжку. Пиши у дірект — розкажу деталі.

7 очей супервізії: як психотерапевту побачити те, що залишається в тіні 👁️Під час навчання на супервізора в гештальт-підході (це така людина, яка допомагає психотерапевтам зрозуміти більше про їхню роботу з клієнтами) мене вразив своєю глибиною та елегантністю наступний погляд на процес супервізії.Модель “Семи Очей” була розроблена Пітером Хокінсом та Робіном Шохетом у 1985 році, інтегруючи реляційні та системні аспекти супервізії в єдину теоретичну модель. Найкраще — вона трансорієнтаційна, тобто може застосовуватися незалежно від психотерапевтичного підходу.Уявіть: терапевт приходить на супервізію зі “складним клієнтом”. Зазвичай розмова йде про те, що робити — які техніки, які інтервенції. Але Хокінс і Шохет запропонували набагато цікавіше: дивитися на терапевтичний процес через сім різних “очей”.👁️ Око 1: Клієнт Не “що він каже”, а як він дихає, сидить, мовчить. Феноменологія до формулювань. Як би виглядав клієнт, якби ви зняли його на плівку?👁️ Око 2: Інтервенції терапевта. що ти робив? Чому саме це? Які ще варіанти були? Тут про розширення репертуару, а не про правильність.👁️ Око 3: Відносини клієнт-терапевт. Хто тут за що відповідає? Хто кого рятує? Які невидимі контракти діють між вами? Часто саме тут ховається ключ.👁️ Око 4: Внутрішній світ терапевта. А що відбувається з тобою? Нудьга, збудження, безпорадність, роздратування — це не завада, це дані. Що твоє тіло знає про клієнта?👁️ Око 5: Процес супервізора. Найцікавіше: супервізор стежить за собою. Чому мені хочеться врятувати цього супервізанта? Чому я відчуваю тугу, коли він розповідає? Паралельний процес — клієнт робить з терапевтом те саме, що терапевт зараз робить зі мною.👁️ Око 6: Відносини супервізор-супевізант. Що відбувається тут-і-зараз між нами? Ця динаміка — дзеркало того, що діється в терапії. Якщо я зараз роздратований на супервізанта — можливо, його клієнт теж роздратований на нього.👁️ Око 7: Ширший контекстОрганізація, культура, етика, “привиди” минулого. Ваш клієнт працює в токсичній корпорації? Ви — в державному центрі з неможливими нормативами? Контекст не фон, а співучасник.🎯 Чому це працює?Більшість проблем у супервізії виникають через “односоке бачення”. Терапевт фіксується на техніках (Око 2), а насправді проблема у відносинах (Око 3). Або супервізор дає поради (Око 2), не помітивши власної тривоги (Око 5).Модель Семи Очей — це не чеклист, а карта. Вона показує, куди ще можна подивитися, коли застряг.P.S. Модель придумана для супервізії, але чесно — нею можна користуватися і в терапії. Застряг з клієнтом? Пройдися по семи очах. Щось обов’язково ворухнеться 😉