Не отримавши дозволу Другої Дисциплінарної палати ВРП на оскарження рішення у дисциплінарній справі, скаржник в силу закону перестав бути учасником провадження щодо притягнення судді до відповідальності, що виключає для нього можливість після цього мати права (охоронюваний законом інтерес) у відповідних правовідносинах, а відтак виключає й порушення його права (інтересу) як підставу звернення до суду за захистом. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/128812946 від 03.07.2025 у справі № 990/66/25 погодилась з висновком суду першої інстанції, що спір, за вирішенням якого скаржник звернувся до адміністративного суду, не підлягає судовому розгляду взагалі, адже його звернення до суду фактично полягає в намаганні оскаржити рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП, тоді як права на це у нього немає в силу закону. У цьому зв'язку ВПВС відхилила довід скаржника, що суд першої інстанції позбавив його доступу до правосуддя. Установлене нормою п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС (у системному зв`язку з нормою ч. 1 ст. 51 Закону № 1798-VIII) обмеження щодо оскарження до суду ухвали ВРП не завдає шкоди самій суті права звернення до суду за захистом порушеного права і переслідує легітимну мету - підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарною скаргою підлягають установленню в межах дисциплінарного провадження.